Загальна маса молекул днк. Готові рішення задач з цитології

короткий змістінших презентацій

«Підготовка до олімпіад з біології» - Комулятивний ефект. Послідовність. Вітамін. Етапи підготовки учнів до олімпіад та інтелектуальних конкурсів. Загальні методичні рекомендації. Бажаємо успіхів на заочному етапі турніру. Формування вмінь учнів. Взаємопов'язана сукупність популяцій. Метод біологічних досліджень. Насиджування самців страуса яєць. Поперечний зріз. Методика підготовки до олімпіад та інтелектуальних турнірів з біології.

«Квиток з біології» - Ряд відмінностей. Пармелія. Лишайники. Клітини. Органоїда. АТФ. Неживі місцеперебування. Одиниця будови та життєдіяльності організмів. Роль білків у організмі. Роль білків.

«Типові завдання ЄДІ з біології» - Відповідність між ознакою організму та царством. В5 Зіставлення особливостей будови та функціонування організму. Узагальнення та застосування знань. Зіставлення особливостей будови та функціонування. Зіставлення біологічних об'єктів. Відбір. Вміння працювати. Типові помилки під час виконання завдань ЄДІ з біології. Комплекс. Організми. Встановлення послідовності біологічних об'єктів.

«ДІА з біології» - Структура та зміст стандарту з біології. Розподіл позначок за п'ятибальною шкалою. Число іспитів. Усний іспит з біології. Діаграма розподілу позначок учасників. Підсумкова атестація учнів. Поради. Контрольні вимірювальні матеріали 2013 Форми проведення. Державна підсумкова атестація. Підготовку до іспиту. Проблеми підсумкової атестації з біології. Структура біологічної освіти.

"С5 з біології" - Загальна маса всіх молекул ДНК. Біосинтез білка. ДНК. Визначення довжини. Обчислення кількості нуклеотидів. Визначте кількість амінокислот. Визначте послідовність нуклеотидів. Розв'язання задач частини С5. Первинна структура інсуліну. Молекулярна біологія Завдання. Молекулярна маса. Розподіл клітини. Ділянка ланцюга молекули ДНК. Число нуклеотидів. Скільки міститься нуклеотидів А, Т, Г, у фрагменті молекули ДНК.

«Тестування з біології» - Суперечки бактерій. Перевірна робота з біології. Скільки видів тканин існує в організмі людини та тварин. Статеві частини квітки. Печінка. Утворення органічних речовин. Численні органоїди. Рослини на кшталт харчування. Генеративний орган рослин. Опції. Короп. Існування клітин. Травна система. Зовнішній скелет. Наземні хребетні. Хлорофіл. Тварини. Евглена зелена. Скорпіони.

2.3 Молекулярна маса, вміст та локалізація в клітині ДНК та РНК; види ДНК та РНК

Молекулярну масу ДНК визначають в основному гідродинамічним та електронно-мікроскопічним методами, хоча це можна робити, вимірюючи світлорозсіювання розчинів ДНК та деякими іншими способами.

В основі гідродинамічного методу лежить лінійна залежність константи седиментації ДНК, яка визначається при ультрацентрифугуванні розчинів ДНК, від її молекулярної маси, яку можна встановити за калібрувальною кривою або розрахувати за формулою: 0,445lgM=1.819+lg(s20?w-2.7), де w - константа седиментації, наведена шляхом екстраполювання до нескінченного розведення (s), стандартної температури (20 С) та в'язкості води (w).

Електронно-мікроскопічний метод визначення молекулярної маси ДНК ґрунтується на вимірі довжини витягнутих молекул ДНК. Відомо, що на 0,1 нм довжини її молекули припадає маса, що дорівнює 197 Так. Помножуючи це значення експериментально знайдену довжину, знаходять значення молекулярної маси. Молекулярна маса еукаріотичних ДНК вище, ніж у ДНК прокаріотів (наприклад, в одній із хромосом плодової мушки дрозофіли вона досягає 7,9 х 10 10 ). Крім того, до складу мітохондрій та хлоропластів входять кільцеві молекули ДНК з молекулярною масою 106-107. ДНК цих органел називають цитоплазматичною; вона становить приблизно 0,1% усієї клітинної ДНК.

Залежно від місця локалізації ДНК у клітині розрізняють ядерну, мітохондріальну, хлоропластну, центріольну та епісомальну ДНК. Ядерна ДНК у еукаріотів різко переважає над ДНК інших субклітинних структур. Так, у мітохондріях виявлено від 0,5*10 6 до 5*10 16 г ДНК, у хлоропластах – від 10? 16 до 150 * 10? 16 а в центріолях - 2*10 16 г, що становить кілька відсотків від ядерної ДНК. У такому ж співвідношенні знаходиться вміст ДНК у бактеріальній хромосомі та епісомах - позахромосомних, що самостійно реплікуються детермінантах спадковості у мікроорганізмів, що забезпечують перенесення генетичної інформації, наприклад, про стійкість до антибіотиків (інакше їх називають R-факторами, тобто факторами резистентності). Обговорюється питання про існування екстрахромосомної ДНК, що транспортується, або комунікаційної, ДНК, цитоплазматичної мембранної ДНК, дрібнодисперсної надскрученої ДНК. За функціональним призначенням розрізняють рибосомальну ДНК (рДНК) та сателітну ДНК (стДНК).

Крім внутрішньоклітинної ДНК існує також ДНК, що входить до складу вірусів та бактеріофагів. Кількість її у вірусах значно нижча, ніж у клітинах бактерій (тисячні частки пікограма).

Молекулярні маси РНК визначають тими самими методами, що й ДНК, але, крім того, використовують електрофорез у поліакриламідному гелі, так як пробіг РНК у гелі обернено пропорційний їх молекулярним масам. Що стосується вмісту та локалізації РНК у клітинах, то воно не відрізняється ні одноманітністю, ні стабільністю: у клітинах, де йде інтенсивний біосинтез білків, вміст РНК у кілька разів перевищує таку ДНК (наприклад, у печінці щура РНК у 4 рази більше, ніж ДНК ), але там, де синтез білка малий, співвідношення ДНК і РНК може бути зворотним (наприклад, у легенях щура РНК у 2 рази менше, ніж ДНК).

За функціональним значенням і молекулярним масам, як і з локалізації в клітинному вмісті, РНК ділять такі види.

1. Транспортні РНК (тРНК) відрізняються порівняно невисокими значеннями молекулярних мас (25-30 тис. Дальтон). тРНК становлять 10% від усіх РНК. Ці РНК локалізовані в гіалоплазмі клітини, ядерному соку, безструктурної частини хлоропластів і мітохондрій і набувають специфічної конфігурації у вигляді конюшинного листа. Вони здійснюють кодування амінокислот та перенесення їх у рибосомальний апарат клітини в процесі біосинтезу білків.

2. Рибосомальні РНК (рРНК) характеризуються переважно великими молекулярними масами (1-1,5 млн. дальтон), молекули великі, у склад входить до 5 000 нуклеотидів. Вони локалізовані в рибосомах, будучи їхньою структурною основою та виконуючи в них різноманітні функції (формування активного центру рибосоми; Забезпечення взаємодії рРНК та тРНК).

3. Інформаційні, або матричні, РНК (мРНК) мають молекулярні маси, що варіюють у широких межах (від 300 000 до 4*10 6). мРНК синтезуються в ядрі у процесі транскрипції на певній ділянці молекули ДНК (гені). Функцією мРНК є перенесення генетичної інформації про структуру білка від ДНК до місця синтезу білка на рибосоми.

4. Вірусні РНК відрізняються різноманітними та високими молекулярними масами, що лежать в основному в межах кількох мільйонів дальтонів. Вони є складовими частинами вірусних та фагових рибонуклеопротеїнів, несуть всю інформацію, необхідну для розмноження вірусу у клітинах господаря.

У сучасній літературі обговорюється питання про доцільність виділення окремі категоріїще кількох видів РНК: ядерної, хромосомної, мітохондріальних, низькомолекулярних регуляторних, антисмислових.

Азот та його сполуки

Основна маса азоту на Землі знаходиться в газоподібному стані і становить понад 3/4 атмосфери (78,09% за об'ємом, або 75,6% за масою). Практично на планеті за - пас азоту невичерпний - 3,8*10^15 т. Азот - досить інертний елемент.

Алкалоїди рослинної сировини

Білки

Білки є високомолекулярними сполуками. Це полімери, які з сотень і тисяч амінокислотних залишків - мономерів. Відповідно, і молекулярна маса білків знаходиться в межах 10000-1000000. Так, у складі рибонуклеази (ферменту...

Вісмут та його сполуки у природі

Вісмут відноситься до малорухливих водних мігрантів і його концентрація в підземних водах становить близько 20 мкг/дм3, морських водах– 0.02 мкг/дм3. У таких концентраціях вісмут не має негативного впливу на якість води.

Коксування кам'яного вугілля

Органічну масу вугілля утворюють сполуки, в основі яких знаходяться вуглець, водень, кисень, сірка та азот. Вуглець Вуглець є основним елементом викопного вугілля.

Визначення вмісту заліза +2 у керамічних зразках

Глина являє собою колоїдний пластичний матеріал вторинного походження, що утворився в результаті розпаду та розкладання деяких видів первинних порід.

Розрахунок насадкової колони ректифікації періодичної дії для поділу бінарної суміші метиловий спирт - бензол

Маса апарату розраховується за формулою (6.38) де - маса корпусу, кг; - Маса насадки, кг; - Маса днища, кг; - Маса кришки, кг; - Маса максимального навантаження на опори, кг. Обчислимо складові суми. Маса корпусу дорівнює, (6...

Структура та деформаційно-міцнісні властивості ізопренового каучуку

Структура ізопренового каучуку розглядається на двох рівнях: молекулярному та надмолекулярному. Молекулярний рівень характеризується структурою ланок, що повторюються, структурою полімерного ланцюга.

Кількість Зміст, кг/год, кмоль/год, мас. частки мольн. частки 105 26283 250,3 0,169732 0,034593 3,63 18 123477 6859,8 0,797400 0,948062 17,07 34 4067,8 119,2 244 548,2 2 ,25 0,003540 0,000311 0,08 139 467,6 3,36 0,003020 0,000464 0,06 16 1,8 0,113 0...

Технологічний розрахунок абсорбера для очищення вуглеводневого газу від сірководню регенерованим водним розчиномдіетаноламіну

МПа, К, МПа, К 0,75 4.605 190.55 0.0104 3.4538 142.91 0.00780 0,1 4.875 305.43 0.0986 0.4875 30.54 0.00 8.4 1524 0.3398 29.59 0.01219 0,06 3.795 425.16 0.2010 0.2277 25.51 0.01206 0,01 9.000 373.6 0.1000 3.74 0.00100 У 1,00 4.6 232.29 0...

Технологічний розрахунок абсорбера для очищення вуглеводневого газу від сірководню регенерованим водним розчином діетаноламіну

Коефіцієнти у формулі для розрахунку ентальпії ідеального газу Ентальпії, кДж/кг АВС D 0,5372 154,15 15,12 0,0519 56,62 650,3 349,3 0,1343 58,65 24,3 56,15 445,7 59,9 0,1576 33,65 26,31 0,5380 35,58 390,9 61,6 0,1558 34,72 26,08 0,5455 39,22 393 3 0,0152 87...

Технологічний розрахунок абсорбера для очищення вуглеводневого газу від сірководню регенерованим водним розчином діетаноламіну

Коефіцієнти у формулі для розрахунку ентальпії ідеального газу Ентальпії, кДж/кг АВС D 0,5459 154,15 15,12 0,0519 56,62 650,3 355 0,1365 58,65 24,39 15 445,7 60.84 0,1604 33,65 26,31 0,5380 35,58 390,9 62.7 0,1581 34,72 26,08 0,5455 39,22 392,4 6

Токсичне вплив талію

Атомна маса Талію складає 204...

Характеристика процесу адсорбції

Ізотерми адсорбції розчинених речовин із розчину за своїм виглядом аналогічні ізотермам адсорбції для газів; для розведених розчинів ці ізотерми добре описуються рівняннями Фрейндліха або Ленгмюра.

Хімічний зв'язок та будова речовини

Радіуси атомів і молекул виражаються дуже малими величинами, і в стомільйонних частках сантиметра і зазвичай вимірюються в ангстремах, 1А дорівнює 10-8 см. Радіус молекули СО2 дорівнює 1,66 10-8 см, що дорівнює 1,66 А. Діаметр молекули N2 дорівнює 3,1 10-8 см, а це дорівнює 3,1 А...

Завдання:
Загальна маса всіх молекул ДНК у 46 хромосомах однієї соматичної клітини людини становить близько 6х10-9 мг. Визначте, чому дорівнює маса всіх молекул ДНК в ядрі при овогенезі перед початком мейозу, профазі мейозу I і мейозу II. Поясніть результати.

Відповідь:
Перед початком мейозу хромосоми подвоюються, загальна маса ДНК стає 12×10-9 мг.

У профазі мейозу I жодних змін кількості хромосом ще не відбулося, залишається 12х10-9 мг.

У ході першого поділу мейозу кількість хромосом зменшилася вдвічі, отже, в профазі мейозу II 6х10-9 мг ДНК.

Обговорення:

Дмитро Поздняков:Мені незрозумілий перший хід. Чому під "загальною масою всіх молекул ДНК" мається на увазі 46 одинарних хромосом, а не 46 подвійних? – Це ж аж ніяк не прописано. Особисто я при виконанні цього завдання помилився, у мене вийшло 6, 6 та 3.

Анастасія:В інтерфазі між поділами кожна хромосома складається з однієї нитки хроматинової, тобто 2n2c (де n-число хромосом, з - число хроматинових ниток). Безпосередньо перед мейозом відбувається подвоєння – 2n4c, тобто кожна хромосома складається із двох хроматинових ниток. У профазі I співвідношення зберігається - 2n4c, а після першого поділу зменшується число хромосом і одна хромосома складається з двох ниток - n2c, після другого залишається nc, тобто одна хромосома - одна нитка.

1 якщо в молекулі днк на частку аденіну доводиться 10% то скільки % складати цитозин у клітині 2 визначте молекулярну масу гена в якому запр

обграмований білок, що складається з 400 амінокислот. середня маса нуклеотидів у молекулі ДНК

3 В одній молекулі ДНК на частку тиміні припадає 18% визначте% співвідношення інших нуклеотидів у молекулі ДНК

КОМУ ЗНАЙОМУ, ДОПОМОЖІТЬ! :) 1. Яку довжину має частина молекули ДНК, яка кодує молекулу інсуліну, якщо відомо, що до складу

цієї молекули входить 51 амінокислота, а лінійна довжина одного нуклеотиду в нуклеїновій кислоті дорівнює 3,4 ангстрем?

2. Яку масу має частина молекули ДНК, яка кодує молекулу інсуліну, якщо відомо, що до цієї молекули входить 51 амінокислота, а середня молекулярна маса одного нуклеотиду дорівнює 345 а. о. м.

Довжина фрагмента молекули ДНК дорівнює 68 нм, що становить 10% довжини всієї молекули. На частку аденілових нуклеотидів у цій молекулі ДНК припадає 1

2%. Визначте відносну молекулярну масу фрагмента молекули, беручи до уваги, що відносна молекулярна маса одного нуклеотиду дорівнює 354 і кількість всіх видів нуклеотидів у даній молекулі ДНК.

1. Що характерно для мутації (виникає при схрещуванні, при кросинговері, виникає раптово в ДНК чи хромосомах)?

2. Ознаки якої мінливості передаються потомству (модифікаційної, мутаційної)?
3. Що змінюється у разі виникнення мутацій (генотип, фенотип)?
4. Чи успадковуються ознаки генотипу чи фенотипу?
5. Для якої мінливості характерні такі ознаки: виникають раптово, можуть бути домінантними чи рецесивними, корисними чи шкідливими, успадковуються, повторюються (мутаційна, модифікаційна)?
6. Де відбуваються мутації (у хромосомах, молекулах ДНК, в одній парі нуклеотидів, в декількох нуклеотидах)?
7. У якому разі мутація проявляється фенотипно (у будь-якому, у гомозиготному організмі, у гетерозиготному організмі)?
8. Яка роль мутацій в еволюційному процесі (збільшення мінливості, пристосування до навколишнього середовища, самовдосконалення організму)?
9. Від чого залежить фенотип (від генотипу, довкілля, ні чого не залежить)?
10. Чим визначається розмах мінливості ознак організму ( довкіллям, генотипом)?
11. Ознаки якої мінливості виражаються у вигляді варіаційного ряду та варіаційної кривої (мутаційної, модифікаційної)?
12. Які ознаки мають вузьку норму реакції (якісні, кількісні), які пластичніші (якісні, кількісні)?
13. Яка форма природного відбору у популяції призводить до утворення нових видів (рушійний, стабілізуючий), яка - до збереження видових ознак (рушійний, стабілізуючий)?

Залежно від того, який моносахарид міститься у структурній ланці полінуклеотиду. рибозаабо 2-дезоксирибоза, розрізняють

  • рибонуклеїнові кислоти(РНК) та
  • дезоксирибонуклеїнові кислоти(ДНК).
До головного (сахарофосфатного) ланцюга РНК входять залишки рибози, а в ДНК 2-дезоксирибози.
Нуклеотидні ланки макромолекул ДНК можуть містити аденін, гуанін, цитозині тімін. Склад РНК відрізняється тим, що замість тимінаприсутній урацил.

Молекулярна маса ДНК досягає десятків мільйонів а. Це найдовші з найвідоміших макромолекул. Значно менша молекулярна маса РНК (від кількох сотень до десятків тисяч). ДНК містяться в основному в ядрах клітин, РНК в рибосомах і протоплазмі клітин.

При описі будови нуклеїнових кислот враховують різні рівні організації макромолекул: первиннуі вториннуструктуру.

  • Первинна структурануклеїнових кислот - це нуклеотидний склад і певна послідовність нуклеотидних ланок у полімерному ланцюзі.
Наприклад:

У скороченому однолітерному позначенні ця структура записується як ...– А – Г – Ц –...

  • Під вторинною структуроюНуклеїнові кислоти розуміють просторово впорядковані форми полінуклеотидних ланцюгів.
Вторинна структура ДНКє двома паралельними нерозгалуженими полінуклеотидними ланцюгами, закрученими навколо загальної осі в подвійну спіраль .

Така просторова структура утримується безліччю водневих зв'язків, що утворюються азотистими основами, спрямованими всередину спіралі. Водневі зв'язки виникають між пуриновою основою одного ланцюга та піримідиновою основою іншого ланцюга. Ці основи складають комплементарні пари (від лат. complementum- Доповнення). Утворення водневих зв'язків між комплементарними парами основ зумовлено їхньою просторовою відповідністю. Піримидинова основа комплементарно пуринової основи:


Водневі зв'язки між іншими парами основ не дозволяють їм розміститися у структурі подвійної спіралі. Таким чином,

  • ТИМІН (Т) комплементарний АДЕНІНУ (А),
  • ЦИТОЗИН (Ц) комплементарний ГУАНІНУ (Г).
Комплементарність основ визначає комплементарність ланцюгіву молекулах ДНК.


Комплементарність полінуклеотидних ланцюгів служить хімічною основою головної функції ДНК зберігання і передачі спадкових ознак.
Здатність ДНК як зберігати, а й використовувати генетичну інформацію визначається такими її свойствами:

  • молекули ДНК здатні до реплікації (подвоєння), тобто. можуть забезпечити можливість синтезу інших молекул ДНК, ідентичних вихідним, оскільки послідовність основ в одному з ланцюгів подвійної спіралі контролює їх розташування в іншому ланцюгу (див. рисунок або ).

  • молекули ДНК можуть спрямовувати абсолютно точним та певним чином синтез білків, специфічних для організмів даного виду.

  • Вторинна структура РНК. На відміну від ДНК, молекули РНК складаються з одного полінуклеотидного ланцюга і не мають чітко визначеної просторової форми (вторинна структура РНК залежить від їх біологічних функцій).
    Основна роль РНК - безпосередня участь у біосинтезі білка. Відомі три види клітинних РНК, які відрізняються за місцем розташування в клітині, складі, розмірах і властивостях, що визначають їх специфічну роль в освіті білкових макромолекул:
    • інформаційні (матричні) РНК передають закодовану в ДНК інформацію про структуру білка від ядра клітини до рибосом, де здійснюється синтез білка;
    • транспортні РНК збирають амінокислоти в цитоплазмі клітини та переносять їх у рибосому; молекули РНК цього типу "дізнаються" по відповідних ділянках ланцюга інформаційної РНК, які амінокислоти повинні брати участь у синтезі білка;
    • рибосомні РНК забезпечують синтез білка певної будови, зчитуючи інформацію з інформаційною (матричною) РНК.