Старі слова, що вийшли з ужитку. Словник нових значень старих слів та виразів
- Вовчий квиток (вовчий паспорт)
У XIX столітті назва докменту, що закриває доступ на державну службу, навчальний закладі т. п. Сьогодні фразеологізм вживається у значенні різко негативної характеристики про роботу будь-кого.
Походження цього обороту зазвичай пояснюють тим, що людині, яка отримала такий документ, не дозволялося жити на одному місці більше 2-3 днів і йому доводилося блукати, подібно до вовка.
Крім цього, у багатьох поєднаннях вовчий означає "ненормальний, нелюдський, звіриний", що посилює протиставлення між власником вовчого квитка та іншими "нормальними" людьми. - Бреше як сивий мерин
Є кілька варіантів походження фразеологізму.
1. Слово мерин походить від монгольського моріна "коня". В історичних пам'ятниках кінь сив, мерин сів досить типові, прикметник сивий "світло-сірий, сивий" показує старість тварини. Дієслово брехати мав у минулому інше значення - "говорити нісенітницю, пустословити; базікати". Сивий мерин тут - посивілий від довгої роботи жеребець, а переносно - чоловік, який уже замовляється від старості і несе докучливу нісенітницю.
2. Мерін - жеребець, сивий - старий. Вираз пояснюється звичайним хвастощом старих людей самотужки, ніби ще збереглися, як у молодих.
3. Оборот пов'язані з ставленням до сивого коня як до дурному существу. Російські селяни уникали, наприклад, прокладати першу борозну на сивому мерині, тому що він "брехав" - помилявся, неправильно прокладаючи її. - Дати дуба- померти
Оборот пов'язаний з дієсловом задубнути - "охолонути, втратити чутливість, стати твердим". Дубова труна завжди була знаком особливої почесті померлому. Петро I запровадив податку дубові труни - як у предмет розкоші. - Живий, курилко!
Походження висловлювання пов'язане з грою "Курилкою", популярною у XVIII столітті в Росії на посиденьках у зимові вечори. Гравці сідали в гурток і передавали один одному лучину, що горіла, примовляючи "Живий, живий, Курилка, не помер, ніжки тоненькі, душа коротенька ...". Програвав той, у кого скіпка гасла, починала диміти, куритися. Пізніше ця гра була замінена "Горі, горі ясно, щоб не згасло". - Зарубати на носі
У давні часи майже все населення в російських селах було неписьменним. Для обліку зданого поміщику хліба, виробленої роботи тощо застосовувалися звані бирки - дерев'яні палиці довжиною до сажня (2 метрів), у яких ножем робили зарубки. Бірки розколювали на дві частини так, щоб зарубки були обома: одна залишалася у роботодавця, інша - у виконавця. За кількістю зарубок проводився розрахунок. Звідси вираз «зарубати на носі», що означає: добре запам'ятати, взяти до уваги майбутнє. - Грати у бірюльки
За старих часів на Русі була поширена гра в "бирюльки". Вона полягала в тому, щоб за допомогою невеликого гачка витягнути, не зачепивши решту, одну з іншої купи всі бірюльки - всілякі маленькі іграшкові штучки: топірці, чарочки, корзиночки, барило. Так проводили час у довгі зимові вечори не лише діти, а й дорослі.
Згодом вираз "грати в бірюльки" став означати порожнє проведення часу. - Лаптем щі сьорбати
Лапті - плетене взуття з лику (підкіркового шару лип), що охоплює лише ступню ніг, - на Русі були єдино доступним взуттям бідних селян, а щи - рід супу з капусти - найпростішою і найулюбленішою їх їжею. Залежно від достатку сім'ї та пори року щі могли бути або зеленими, тобто зі щавлем, або кислими – з квашеної капусти, з м'ясом чи пісними – без м'яса, які їли під час посту чи у разі крайньої бідності.
Про людину, яка не могла заробити собі на чоботи і більш вишукану їжу, говорили, що вона "лаптем щи сьорбає", тобто живе в страшній злиднях і невігластві. - Лебезити
Слово «лебезити» походить від німецької фрази «Iсh liebe sie» (їх лебе зі – я люблю вас). Вбачаючи нещирість у частому повторенні цього «лебезі», російські люди дотепно утворили з цих німецьких слів російське слово«лебезити» - значить підлещуватися, подільщатися до кого-небудь, лестощами домагатися чийогось розташування, прихильності. - Ловити рибу в каламутній воді
Здавна одним із заборонених способів лову риби, особливо під час нересту, є її оглушення. Відома байка давньогрецького поета Езопа про рибалку, який каламутив воду навколо сіток, заганяючи туди засліплену рибу. Потім вираз вийшов за межі риболовлі і набув більш широкого значення - отримувати вигоду з неясної обстановки.
Відоме і прислів'я: "Перш ніж рибу ловити, [потрібно] воду каламутити", тобто "навмисно створити плутанину для отримання вигоди". - Дрібна сошка
Вираз прийшов із селянського побуту. У російських північних землях соха – це селянська громада від 3 до 60 дворів. А дрібною сошкою називали дуже бідну громаду, а потім її бідних мешканців. Пізніше дрібною сошкою стали називати і чиновників, які посідають низьке становище у структурі. - На злодії шапка горить
Вислів сходить до старовинного анекдоту про те, як знайшли на ринку злодія.
Після марних спроб знайти злодія люди звернулися по допомогу до чаклуна; той голосно крикнув: "Дивіться-но! На злодії шапка горить!" І раптом усі побачили, як якась людина схопилася за шапку. Так злодій був виявлений та викритий. - Намилити голову
Царський солдат за старих часів служив безстроково - до смерті або до повної інвалідності. З 1793 року запроваджено 25-річний термін військової служби. Поміщик мав право за провину віддавати своїх кріпаків у солдати. Так як рекрутам (новобранцям) збривали волосся і про них говорили: «забрили», «забрили лоба», «намилили голову», то вираз «намилю голову» став у вустах володарів синонімом загрози. У переносному значенні«намилити голову» означає: зробити сувору догану, сильно подолати. - Ні риба ні м'ясо
У Західній та Центральній Європі XVI століття у християнстві з'явився новий перебіг - протестантизм (лат. "протестувати, заперечувати"). Протестанти, на відміну від католиків, виступали проти Папи Римського, заперечували святих ангелів, чернецтво, стверджуючи, що кожна людина сама може звертатися до Бога. Їхні обряди були прості та недорогі. Між католиками та протестантами точилася запекла боротьба. Одні з них відповідно до християнських заповідей їли скромне - м'ясо, інші воліли пісне - рибу. Якщо ж людина не примикала ні до якого руху, то її зневажливо називали "ні риба, ні м'ясо". Згодом так почали говорити про людину, яка не має чітко вираженої життєвої позиції, не здатної на активні, самостійні дії. - Ніде проби ставити- Несхвально про розпусну жінку.
Вираз, заснований на порівнянні із золотою річчю, що переходить від одного господаря до іншого. Кожен новий господар вимагав перевірити виріб у ювеліра та поставити пробу. Коли виріб побував у багатьох руках, на ньому не залишалося місця для проби. - Не миттям, то катанням
До винаходу електрики важку чавунну праску розжарювали на вогні і, поки вона не охолоне, гладили їм білизну. Але цей процес був важким і вимагав певної вправності, тому часто білизну "прокатували". Для цього випрану і майже висушену білизну закріплювали на спеціальній качалці - круглій деревині на кшталт тієї, якою розкочують тісто. Потім за допомогою рубеля - вигнутої рифленої дошки з ручкою - качалку разом з білизною, що накручується на неї, котили по широкій плоскій дошці. При цьому тканина натягувалася та випрямлялася. Професійні прачки знали, що добре прокатане білизна має більше свіжий вигляднавіть якщо прання пройшло не зовсім вдало.
Так з'явився вираз "не миттям, так катанням", тобто добиватися результату не одним, так іншим способом. - Ні пуху ні пера- Побажання успіху в чомусь.
Вираз, спочатку використовувалося як «заклинання», покликане обдурити нечисту силу (цим виразом наказували вирушають на полювання; вважалося, що прямим побажанням удачі можна було «наврочити» видобуток).
Відповідь "До біса!"мав ще більше убезпечити мисливця. До біса – це не лайка типу «Пішов до біса!», а прохання вирушити до біса і сказати йому про це (про те, щоб мисливцеві не дісталося ні пуху, ні пера). Тоді нечистий зробить навпаки, і буде те, що треба: мисливець повернеться «з пухом та пером», тобто зі здобиччю. - Перекуємо мечі на репетування
Вислів сходить до Старого Заповіту, де говориться, що "настане час, коли народи перекують мечі репетування і списи на серпи: не підніме народ на народ меча, і більше не навчатимуться воювати".
У старослов'янській мові "орало" - знаряддя для обробітку землі, щось на зразок плуга. Мрія встановлення всесвітнього світу образно виражена у скульптурі радянського скульптора Є.В. Вучетича, що зображує коваля, що перековує меч у плуг, встановлену перед будівлею ООН у Нью-Йорку. - Потрапити в халепу
Просак - це барабан із зубами в машині, за допомогою якого чухали шерсть. Потрапити в просак - означало скалічитися, втратити руки. Потрапити в просак - потрапити в біду, у незручне становище. - Збити з толку
Збентежити, заплутати.
Панталик - спотворене Пантеліком, гора в Аттиці (Греція) зі сталактитовою печерою та гротами, в яких було легко заблукати. - Солом'яна вдова
Зв'язка соломи у росіян, німців та інших народів служила символом укладеного договору: видачі заміж чи купівлі-продажу. Зламати солому означало розірвати договір, розійтися. Існував і звичай стелити ліжко нареченим на житніх снопах. З квітів соломи плели й весільні вінки. Вінок (від санскритського слова "вене" - "зв'язка", у значенні зв'язування волосся) був символом укладання шлюбу.
Якщо чоловік кудись надовго їхав, то казали, що жінка залишилася при одній соломі, так з'явився вираз "солом'яна вдова". - Танцювати від грубки
Вираз став популярним завдяки роману російського письменника ХІХ століття В.А. Слєпцова « Хороша людина». Головний геройроману "неслужащий дворянин" Сергій Теребенєв повертається до Росії після довгих мандрівок Європою. Він згадує, як його у дитинстві вчили танцювати. Всі рухи Сергій починав від грубки і якщо помилявся, вчитель казав йому: "Ну, іди до грубки, починай спочатку". Теребенєв зрозумів, що його життєве коло замкнулося: починав він із села, потім Москва, Європа і, дійшовши до краю, він знову повертається до села, до грубки. - Тертий калач
На Русі калач – це пшеничний хліб у формі замку із дужкою. Тертий калач випікався із крутого калачного тіста, яке довго м'яли та терли. Звідси з'явилося і прислів'я "Не терт, не м'ят, не буде калач", що в переносному значенні означає: "біди людини вчать". А слова "тертий калач" стали крилатими - так говорять про досвідчену людину, яка багато побачила, яка багато "терлася між людьми". - Тягти канітель
Канитель - дуже тонкий, сплющений, кручений золотий або срібний дріт, що вживається для вишивання. Виготовлення канітелі полягає у витягуванні її. Робота ця, що виконується вручну, стомно-одноманітна і забирає багато часу. Тому вираз «тягнути канитель» (або «розводити канитель») у переносному значенні став означати: робити щось однакове, нудне, що викликає прикру втрату часу. - У біса на паличках
У давнину кулігами називали галявини в дрімучих лісах. Язичники вважали їх зачарованими. Пізніше люди розселялися в глиб лісу, шукали куліги, поселялися там з усім сімейством. Звідси і пішов вираз: у чорта на паличках, тобто дуже далеко. - Надто
У слов'янській міфології Чур чи Щур - предок, родоначальник, бог домівки - домовик.
Спочатку "чур" означало: межа, кордон.
Звідси вигук: «чур», що означає заборону торкатися чогось, переходити за якусь межу, за якусь межу (у заклинаннях проти «нечистої сили», в іграх тощо), вимога дотриматись якоїсь умови , Договор.
Від слова "чур" народилося слово "занадто", що означає: перейти через "чур", вийти за межу. «Занадто» - значить занадто, надмірно, надмірно. - Шерочка з машерочкою
До XVIII століття жінки здобували домашню освіту. 1764 року в Петербурзі при Воскресенському Смольному жіночому монастирі було відкрито Смольний інститут шляхетних дівчат. Навчалися у ньому дочки дворян із 6 до 18 років. Предметами навчання були закон божий, французька мова, арифметика, малювання, історія, географія, словесність, танці, музика, різні видидомовівництва, і навіть предмети " світського обходження " . Звичайним зверненням інституцій один до одного було французьке ma chere. Від цих французьких слів виникли російські слова " шерочка " і " машерочка " , які у час вживаються назви пари, що з двох жінок. - Ходити козирем
У давній Русі бояри, на відміну простолюдинів, пришивали до коміра парадного каптана розшитий сріблом, золотом і перлами комір, який називався козирем. Козир переконливо стирчав угору, надаючи горду поставу боярам. Ходити козирем – ходити важливо, а козиряти – хвалитися чимось.
Тлумачний словник старовинних російських слів А Алатир - Центр Космосу. Центр Мікрокосмосу (Людини). Те, навколо чого відбувається кругообіг Життя. Варіанти перекладу: ала - строкатий (сніжений), тир<тур>- вершина, палиця або стовп з навершием, священне дерево, гора, що «піднімається» Варіації: Латир, Алтир, Златир, Златар Постійний епітет - "білий горючий (гарячий, іскристий)" - (білий - "блискучий"). У російських текстах зустрічається золотий, златий, гладкий, залізний камінь. Латир-камінь - центр координат світу та людини у слов'янській міфології. Альфа і омега. Те, з чого все починається і кудись повертається (локус). Точніше зміст і значення слів передано в билинах... Алконост - від давньоруського слова «алкіон є (птах)», від грецького alkyon – зимородок (грецький міф про Алкіона, перетвореної богами на зимородка). Зображується на лубочних картинах напівжінкою-напівпівкою з великими різнокольоровими пір'ям і дівочою головою, осіненною короною і ореолом. У руках тримає райські квіти та розгорнутий сувій із висловом про відплату в раю за праведне життя на землі. На відміну від птаха Сіріна, завжди зображалася з руками. Алконост, як і птах Сирін, полонить людей своїм співом. У переказах сказано про дні алконостні - сім днів, коли Алконост відкладає яйця в морську глибину і висиджує їх, сидячи на поверхні води і утихомирюючи бурі. Алконост сприймаємо як "прояв божественного промислу" і є позначенням божественного слова. Б Баса - краса, прикраса, чепурність. Кнут - палиця. Баять, пробаяти – говорити, сказати. Вагітник - ноша, оберемок, скільки можна обхопити руками. Бояри - багаті та знатні люди, наближені царя. Лайка - битва; Бронне поле – поле битви. Братим – побратим. Броня - одяг із металевих пластинок або кілець; захищала воїна від ударів меча, списа. Бритоуси - старовіри іменували так голених, без бороди Булат - сталь особливої вичинки. Зброю із цієї сталі теж називали булатом. Бути - багатіти, збільшувати достаток. Булиця – правдива розповідь. Билина - російська народна епічна (виконана величі та героїзму) пісня - оповідь про богатирів У Ватажитися - знатися, спілкуватися, дружити, вести знайомство. Ведатися – знатися. Верея – стовп, на який навішувалися ворота. Вертеп – печера, підземелля. Згуртувати - нашуміти. Голдіти (галтети) = шуміти. "Не голди!" = не галасуй! Голк = шум, гул,< гулкий >відгук. Ошалений - втратив усяке почуття міри. Витязь – хоробрий воїн, богатир. Влеготку - легко, вільно, без особливих зусиль, безпечно. Витримати - витримати, терпіти, перенести. Г Гарнець - старовинна міра сипких тіл, хліба (~3 літри) Гой єси (від слова гоїти - зцілювати, живити; гой - світ< , в его развитии, в движении и обновлении >, достаток) - велич, побажання здоров'я, що відповідає за значенням сьогоднішньому: "Будьте здорові! Здрастуйте!". Гой єси = будь здоров<есть>"Гой" - російське побажання здоров'я, удачі та благополуччя, добре слово. Варіанти: "Гой є" - здорові будьте, у значенні вітання, бажання співрозмовнику здоров'я, добра. "Ой же ви" - вітання, з безліччю значень, залежно від інтонації того, хто говорить. Горазд - уміє, умілий Горниця - так, по-старому, називали верхню кімнату з великими вікнами. Гумно, гуменце – місце, де молотять, а також – сарай для зберігання снопів. Д Давіча - нещодавно (до моменту розмови) Душгрейка - тепла коротка кофта або стьоба без рукавів, зі збірками ззаду. Дереза - колючий чагарник, "чепижник". Стародавнім штибом - старим способом Дрімучий - "дремучий ліс" - темний, густий, непрохідний; неписьменна людина Е Елань, еланка - трав'яниста галявина в лісі Ендова - широка посудина з носиком. Єства – страви, їжа. Жалейка - сопілка з вербової кори. Збан - глечик з кришкою. Живіт – життя. Животи - маєток, багатство, худобу З Завсе<гда>- Постійно. Заговитися - почати говіти, постити. Застава – загородження з колод, пункт контролю на в'їзді І Іменитий – багатий, знатний Інок – у церкві. «пострижений в ченці, потім посвячений у диякони...» Хата – будинок, тепле приміщення. Назва «хата» походить від слова «витопити» (вихідний варіант – «витобка» /з берестяної грамоти, XIV століття – Новгород, Дмитрівська вулиця, розкопки/). Будинок = "дим" із пічної труби. Калиновий (про вогонь) - яскравий, жаркий. Карга – ворона. Діжка - ємність циліндричної форми(боченя), зібрана з дерев'яних клепок (дощечок), стягнутих металевими обручами. Касатка / касатик - ласкаве поводження. Початкове значення - "має красиві коси" Кічка, кіка - старовинний жіночий головний убір, що прикрашає вигляд і надає стати. Кліть - комірка, окрема кімната Кліттю в давньоруському будинку називалося холодне приміщення, а хатою - тепле. Підклети - нижній холодний поверх будинку Клюка - палиця із загнутим верхнім кінцем. Книш – хліб, випечений із пшеничного борошна, який їдять гарячим. Кокора, кокорина - корч, пень. Колимага - старовинна прикрашена карета, де їздили знатні люди. Коляда – святкове величання на честь господарів будинку; за коляду віддарювалися подарунком. Колядка - різдвяна пісня, що виконувалася на святвечір і першого дня святок сільською молоддю. Для стародавніх колядок характерні елементи - співи та укладання з кондачка - не підготувавшись. Походження (варіант): вихідне слово - Кондак (kondakia, kontakia) - паличка (зменшувальна від "спис"), на яку намотувався сувій пергаменту. Кандаком називався і сам пергаментний лист або сувій, списаний з обох боків. Згодом словом До. стали позначати особливу групу церковних піснеспівів, у середині першого тисячоліття - довгі (гімни, поеми), сучасні - невеликі (в одну-дві строфи, у складі канону) Короб, короби - велика луб'яна коробка або ящик, в якому зберігали різне добро. Коче, кочеток - півень. Хреститися - хреститися, осяяти себе хрестом. "Вокстись!" - схаменись! Курган – високий земляний пагорб, який насипали давні слов'яни над могилою. Кут, кутничок - кут у хаті, прилавок, скриня, в якій взимку тримали курей. Кутя - крута солодка ячмінна, пшенична або рисова кашаіз ізюмом Круг-оберег - розвинувся з кругового обходу тієї місцевості, де збиралися заночувати чи оселитися надовго; такий обхід був необхідний, щоб переконатися у відсутності лігва хижаків, або змій. Ідея кола служила образом<своего> світу. Л Лади! - Вираз згоди, схвалення. Добре! ін-рус. Гаразд - слово має багато значень залежно від інтонації. Лати - залізна чи залізна броня, яку одягали воїни. М Маківка - верхівка. Матиця – середня стельова балка. Світ – селянська громада. Н Надія-воїн - досвідчений, надійний, сильний, вмілий боєць. Надісь - нещодавно, днями. Тираж - відсотки. "Ненакладно буде" – недорого, вигідно Замість – замість. Нарікся - назвався; називати - давати ім'я, називати. Тиждень – день, коли "не роблять" – день відпочинку. У дохристиянський період на Русі субота та неділя називалася – попередник та тиждень (або седмиця) відповідно. Недоїмка – не сплачений у строк податок чи оброк Ніколи – ніколи. Оборка - зав'язка біля лаптя. Велика кількість - багато чого-небудь. Так у Новгороді називався хліб Оброк - данина Оклематься - прийти до тями, одужати. Оприч, крім - окрім. Кричати - орати. Останній - останній Вісьма - восьма (восьма) частина = 1/8 - "восьмушка чаю" (~ 40 або 50 грам) Оприч - окрім ("окрім") П Палиця - кийок з окованим набалдашником. Парун - спекотний день після дощу. Вітрильник - матроський одяг. Парча – шовкова тканина, заткана золотом чи сріблом. Пелена - те, що закриває з усіх боків (тканина, туман і т.д.) Нарікати - докоряти, дорікати. Перст – палець. Полати - дощатий поміст для спання, влаштований під стелею. Полба – особливий сорт пшениці. Порадіти - постаратися; багато поїсти. Посад – село, в якому жили торговці та ремісники. Престол - трон, особливе крісло на піднесенні, де сидів цар в урочистих випадках. Пряник друкований - пряник з відтиснутим (віддрукованим) малюнком або літерами. Пудівка – пудова міра ваги. Пуща – заповідний, непрохідний ліс. Треба подумати - подумати, збагнути, обмозгувати цю справу, обговорити щось з кимось; розуміти, розуміти, розсудити про що-небудь. Половий (колір) - світло-жовтий Полуденні - південні Р Ратні - військові. Рать – військо. Дбайливий - старанний, старанний Рушник - вишитий рушник. Рядити - домовитися, домовитися. Розперезатися - ходити без пояса, втратити всякий сором Річки (дієслово) - говори Репище - город Рубище - рваний, зношений одяг Світлиця (Пуш.) - світла, чиста кімната. Скіф = скит (початкове) - від слів "блукати", "блукання", отже, "скіфи-скити" - "блукати" ("кочівники"? ). Нове значення - чернечий скит "Скатертиною дорога" - первісний зміст... Яблучний врятував Слобода - селище біля міста, передмістя. Солові - коні жовтувато-білої масті. Сороківка – бочка на сорок відер. Сорочин, сарачин - сарацин, арабський вершник. Одяг справний - тобто непоганий. Стариця - старе (чи висохле) русло річки. Стовпова дворянка - дворянка старовинного та знатного роду. Супостат – противник, ворог. з прибабах - часом, неадекватно. Сурм'яний - пофарбований у чорний колір. Сусальний – вкритий тонкою плівкою золота, срібла, міді чи олова. Позолочений Сусек, засік<а>- місце, де зберігають борошно, зерно. Сити – їжа, їжа. Седмиця – тиждень Т Терем – високі, з вежею нагорі, будинки. Тіми – взуття з козячої шкіри. Дуже цінувалися, продавалися юфтами, тобто парами. Пізніше стали називатися «саф'яном» (перс.-е слово).<тута>, а толі там... - слова із сучасної пісні про складність вивчення російської мови. Алюр три хреста - надшвидке виконання будь-якого доручення: один хрест на пакетах з донесеннями - звичайна швидкість кінної доставки в 8-10 км/год, два - до 12 км/год, три - максимально можлива. Толокно - товчене (немеле) вівсяне борошно. Потяг - витрачати У Уділ - володіння, князівство, доля Увал... - Урал (?) - Хурал (пояс, тюркськ.) ... Росія, підперезана Уралом, стоїть Сибіром... Ф Фініфть - емаль у розписі металевих виробів і самі вироби Фіта - літера старого російського алфавіту (у словах "Федот", "фіміам") Фут - старовинна міра довжини рівна 30,48 см Х Хітон - нижній одяг з лляної або вовняної тканини у вигляді сорочки, як правило, без рукавів. На плечах скріплюється спеціальними застібками чи зав'язками, на талії перетягується поясом. Хітон носили і чоловіки, і жінки. Хмара - хмара Пярун - грім Цатра (чатра, чатор) - тканина з козячого пуху (підшерстка) або з вовни. Цілковий - розмовна назва металевого рубля. Ч Чоло – лоб, по сучасному. За старих часів, лоб - верх голови Чадо - син або дочка до 12 років. Чаяти – чекати, сподіватися. Чапижник - зарості<колючего>чагарник. Чоботар – шевець, черевичок. Чоботи - високе закрите взуття, чоловіче та жіноче, чоботи або черевики з гострими, загнутими догори шкарпетками чалий кінь - строкатий, з білими вкрапленнями на сірій (і іншій, основній) шерсті або іншого кольору грива та хвіст Челядь - прислуга в будинку. Черволений - червоний Чоло - чоло людини, склепінчастий отвір у російській печі, вхідний отвір барлоги Четамі - парами, попарно. Чета - пара, два предмети або особи Четвертушка - четверта частина чогось Чорна (одяг) - груба, буденна, робоча. Чікати - вдаряти Чавунка - залізниця. Ш Шелом – шолом, гостра залізна шапка для захисту від ударів меча. Шлик - блазнева шапка, ковпак, чепець. Штоф - скляна пляшка на 1,23 л (1/10 відра) Щедроти душевні - великодушність. Людина з великим серцем, що виявляє шляхетну широту душі Е Ю Юшка - вуха або рідка юшка. Юр'єв день (26 листопада) - визначений законом термін, коли в Московській Русі оселився на панській землі і уклав з власником "порядну" селянин мав право піти від господаря, виконавши попередньо всі свої зобов'язання щодо нього. Це був єдиний час року, після закінчення осінніх робіт (тиждень до і після 26 листопада), коли залежні селяни могли переходити від одного власника до іншого. Я Яйце-райце - яйце-щастя, чарівне яйце. Страви - їжа, їжа, страва. Ярило - давнє ім'я Сонця Ясен пень - у значенні: "Звичайно! Ну звісно!" У такому вигляді вираз - з'явився, порівняно, нещодавно Яхонт - ін.-рус. назв. нек-рих дорогоцінного каміння, частіше рубіна (корунд темно-червоного кольору), рідше сапфіра (синій) та ін. Старослов'янські назви народів свеї - шведи ляхи - поляки угорська група - остяки, вогули, мадяри волзько-болгарська - череміси, мордва пермська - перм'яки, зиряне, вотяки полуденні - південні - південні. "Фрязьке" лист - вид живопису, як результат переходу від іконопису до натурного живопису, наприкінці XVII ст. німці – ті, хто говорить незрозуміло (німий). голландці – з території, де нині розташоване Королівство Нідерландів. сорочининъ - араб мови - народи (загальна назва) Людина Чоло - лоб Одеську - праворуч або сторну Ошуюю - ліворуч або бік. Шуй – лівий. Шуйця - ліва рука. Десниця та Шуйця - права та ліва рука, права та ліва сторона(«які стоять праву і шию біля входу...») Кольори "червоне сонечко", "червона дівчина" - красива, яскрава "червоний кут" - головний червоний колір - оберіг моделювання світу. Якщо нитка – доля, життєвий шлях; то полотно, що постійно виробляється і відтворюється - це весь світ. Обрядові рушники (рушники, довжина яких більша за ширину в 10-15 разів) і квадратні хустки з орнаментом у вигляді моделі (мандали) Світобудови. Давньослов'янська писемність («російські письмена», до початку другого тисячоліття н.е.) - Слов'янські Руни та "Вузликовий лист" У народних казках часто зустрічається вузликовий клубок-путівник, що вказує Шлях. Розмотуючи і читаючи його, людина дізнавалася підказки - куди треба йти і що робити, зчитував слова-образи та числа. Вузликова (вузолковолінійна) В'язь змотувалась, для зберігання, у книги-клубочки (або на спеціальну дерев'яну паличку - Усть; звідси повчання від старших - "Намотаю собі на вус") і забиралася в шкатулку-короб (звідки, пішло поняття "Наговорити з три короба"). Кріплення нитки до усті (центр клубка) – вважалося початком запису. Багато букв-символи стародавньої Глаголиці - стилізоване відображення двовимірної проекції на папір Вузликової В'язі. Буквиці (великі літери старовинних текстів на Кирилиці) - зазвичай зображені у вигляді орнаменту Вузличної В'язі. Пітельні техніки застосовувалися і передачі, зберігання інформації й у створення захисних амулетів і оберегів (зокрема і заплітання волосся коси). Приклади слів і словосполучень, що згадують наузи: "зав'язати вузлик на згадку", "узи дружби / шлюбу", "хитросплетіння сюжету", "зав'язати" (припинити), союз (від соуз<ы>), "проходить червоною ниткою (Алью) через всю розповідь". "Ріси та Рези" - "берестяний лист" (спрощений варіант слов'янських рун), що повсюдно використовувався для побутових записів і коротких повідомлень між людьми. Слов'янські Руни - священні символи, кожен із яких передавав фонетичне значення (звучання знака рунічного алфавіту), сенс-образ (наприклад, літера «Д» означала "добро", "благополуччя").< дары Богов, "хлеб насущный" >, Дерево< в узелковом письме может соответствовать перевёрнутой петле "коровья" (схватывающий узел) / Дерево >і пряжці ременя) і числове відповідність. Для шифрування або скорочення запису - застосовувалися в'язані руни (поєднані, переплетені, вбудовані в мальовничий орнамент). Вензель, літерна монограма - з'єднання в одне зображення початкових літер імені та/або прізвища, зазвичай переплетені і утворюють візерунковий в'язок. Житло Головний стовп у будинку - центральний, що підтримує хату. Община Повсякденні предмети - спільні (тобто - нічиї; приналежність всім і нікому окремо) речі, важливі всім однаковою мірою, при загальних обрядах. Віра в чистоту (цілі, здорові) та святість спільних ритуальних трапез, братчин, спільних молінь, складчин. Звичайний предмет чистий, новий, він має величезну силу цілої, незайманої речі. Основні елементи слов'янської міфології Латир-камінь, Алатир - центр координат світу та людини у слов'янській міфології. Альфа та Омега (початкова сингулярна Точка росту та кінцевий об'ємний Світ< всё наше Мироздание, есть и другие, но очень далеко, со всех сторон >у вигляді майже нескінченної кулі). Те, з чого все починається і куди повертається (крапка, локус). Чудодійний камінь (у російських народних повір'ях). в билинах... Алатир - Центри Космосу (Світобудови) та Мікрокосмосу (Людини). Фрактальна Точка Зростання, тривимірна< / многомерная >лінія сингулярності ("Сходи" що з'єднує світи), казкова "чарівна паличка-виручалочка" / жезл / палиця з навершием або стаціонарний Магічний Вівтар. Те, з чого починається і куди повертається Суще, навколо чого відбувається кругообіг Життя (осьова точка). Російська літера А, грецька – «Альфа». Символ Сходи - молитовні чётки («лесниця» = сходи, що зв'язують верх і низ Світобудови) / «східниця»). У храмі – Аналой (високий стіл, у центрі, для ікон та богослужбових книг). Варіанти перекладу: ала - строкатий, тир<тур>- вершина, стовп або палиця з потрійним навершшям, казкова "чарівна паличка", скіпетр, священне дерево або гора, стовбур Світового Древа, «піднімається» Варіанти - Латир, Алтир, Златир, Златар, Альва Постійний епітет - "біл горю світиться, гарячий, іскристий)" - (білий - сліпуче блискучий). У російських текстах зустрічається золотий, злат (бурштин?), гладок (відшліфований руками тих, хто молиться), залізний (якщо метеорит або викопна магнітна руда) камінь. Меркаба - зоряний тетраедр, замкнутий обсяг енергоінформаційного кристала-колесниці для піднесення Духа, Душі та тіла Людини. "Перший Камінь"< Краеугольный, Замковый >- Вихідна, осьова точка якого-небудь творіння. «пуп Землі» - енергетичний центр планети, в якому, за легендами, завжди присутній кристал ("неземна Дорогоцінність"), чарівний Алатир< подземный Китеж-Град, Ковчег, неземной Храм >. Народні оповіді поміщають його в різні точки на Землі, зазвичай - у реальні енергетичні центри/вузли (місця Сили), такі, як на околицях села Окуневе, на річці Тара, у Західному Сибіру. Історії про ці краї, на перший погляд, нереально казкові, але сучасні вчені досі не можуть до ладу пояснити всіх аномалій і чудес, що відбуваються в подібних місцевостях, на тамтешніх озерах. У відкритій пресі є інформація, що Олена та Микола Реріх, у двадцяті роки минулого століття, проїжджаючи Росію, везли з собою якусь старовинну скриньку з незвичайним каменем усередині (? -<Ш>Чинтамані, Lapis Exilis, "блукаючий у світі", частина Священного Каміння Грааля / Мудрості, в скриньці-ковчезі), надіслану ним Махатмою. Скринька ця, не випадково показана на відомій картині "Портрет Н.К. Реріха", написаної його сином, Святославом Реріхом. Головна частина цього Каміння (звана "Скарбом Світу" - Норбу Рімпоче, космічним магнітом з центру нашого Всесвіту, з енергетичним ритмом її Життя) - знаходиться в легендарній Шамбалі (Тибет, у горах Гімалаїв). Історія дивовижна, майже неймовірна. Докладніше інформація є на інших сайтах в Інтернеті. Святий Грааль (Чаша Будди) – символ джерела< волшебного >еліксиру. Де зараз знаходиться - достеменно не відомо, якщо не рахувати, майже казкових, фантастично НЛО-шних легенд, часів середини минулого століття, що публікуються зараз сучасними дослідниками в інтернеті і в книжках, про німецьку базу (за номером 211) в Антарктиді (де- то поблизу нинішнього Південного географічного полюса, на узбережжі Землі Королеви Мод, з боку Атлантичного океану, в теплих карстових печерах з підземними річками та озерами, де довгий час, після Другої світової війни, мешкали, ховалися сотні, а може й тисячі німецьких військових, фахівців та цивільних, які припливли туди на підводних човнах). З великою ймовірністю, у тих гротах і катакомбах-лабораторіях (штучно створених за допомогою, доставленого туди на кораблях, декількома роками раніше, гірничопрохідного обладнання) - нацистами були приховані якісь особливо цінні артефакти та джерела Стародавніх Знань, здобуті ними по всьому світу та знайдені, відкриті дома. І майже напевно, все це там надійно і ретельно заховано, з численними пастками, знешкодити і пройти які, можливо, в не дуже далекому майбутньому люди< или, опередившие их - пришельцы, инопланетяне >зможуть за допомогою роботів. Філософський камінь мудрості< эликсир жизни >- для отримання золота (просвітлення людини, безсмертя (вічної молодості))<тела>-душі-<духа>у тому синтезі). Хребет (спинний мозок) - "гора Меру", з вершиною в голові (епіфіз (м) та гіпофіз (ж) - на фізичному плані, німби та сяйва - на наступних, вищих планах). Стародавня назва Балтійського моря - "Алатирське" Рус - корінний житель землі Російської Алатир-камінь у казках і билинах зустрічається у вигляді фрази: "На морі на океані, на острові на Буяні лежить Камінь-алатир". Простір мікрокосмосу в слов'янській міфології Першим, зовнішнім колом концентрично влаштованого "світу" (історії, події) найчастіше виявляється море або річка. Чисте поле – перехідна область між світами. Друга область, що йде за морем, - острів (або відразу камінь) або гора (або гори). Центральний локус міфологічного світу представлений безліччю всіляких об'єктів, з яких власними іменами можуть мати камені або дерева. Усі вони зазвичай перебувають на острові чи горі, тобто. так чи інакше включені в попередній локус як центральну і максимально сакральну точку. Море (іноді - річка) у слов'янській міфології являє собою той водний простір (у південних районах, так само - великі піщані та кам'янисті пустелі, наприклад - монгольська Гобі), яке, за традиційними уявленнями, лежить на шляху до царства мертвих і в інший світ . старослов'янське «океан», а також - Окіян, Окіан, Океан, Океян. Море-океян - абсолютна периферія світу (антилокус); Його неможливо оминути. Синє море – локус Чорне море – антилокус Хвалинське море – Каспій або Чорне море. Антилокус Хорезмійське – Аральське море. Антилокус Річка Смородіна – міфічний прообраз усіх річок. Виступає водним рубежем «світу іншого». На ній – калиновий міст. Острів Буян У фольклорі Буян співвідноситься з потойбічним світом, шлях куди, як відомо, лежить через водний простір. Острів може бути ареною казкової дії.
Трифанова А. учениця 6 класу
Доповідь містить цікавий матеріал про нові значення старих слів.
Завантажити:
Попередній перегляд:
МБОУ Сеченівська середня загальноосвітня школа
Доповідь на тему
«НОВІ ЗНАЧЕННЯ СТАРИХ СЛОВ»
Виконала:
Трифанова Анна, учениця 6а класу
Керівник: Наборнова М.Ю.
2015
- Вступ
- Причини та способи появи у слів нових значень
- Зміни у сучасній російській мові.
- Приклади слів із новим значенням.
- Висновок
Список літератури
Долі слів схожі на долі людей: неологізми (нові слова) плавно переходять у розряд загальновживаної лексики, потім деякі з них взагалі залишають активний словник як застарілі. Ще Горацій писав: «Так само, як рік у рік міняють ліси своє листя-старі падають, - так і слова старіють і гинуть. Нехай! Але народяться і міцнішають, як діти, на зміну інші».
Чудово те, що деяким словам випадає щастя відродитися, набути нового життя.
Як і чому слова змінюють свої значення, обростають новими?
Це тому, що у суспільстві виникають і розвиваються нові поняття. А вони вимагають для свого позначення нові слова, або переосмислення старих слів.
Але лексика навіть найбагатшої мови обмежена, тоді як процес пізнання людиною навколишньої дійсності нескінченний. Жодних слів не вистачить, щоб дати назву кожному явищу, кожній пізнаній, винайденій, спрацьованій людиною речі. Саме тому мова людини збагачується як кількісно – новими словами, а й якісно – новими значеннями старих слів.
Поява нового значення відбувається такими способами:
1. За ознакою подібності(форми, кольори, внутрішніх властивостей та якостей). Відмінний приклад – слово «таблетка». Зараз це не тільки ліки, а й жіночий капелюшок у вигляді невисокого циліндра. Тут додаткове значення виникає, як би зіставляючись та відштовхуючись від основного.
2 . За ознакою спільності функцій. Наприклад, за старих часів головним знаряддям листа було перо (переважно гусяче). Але потім на зміну пташиному перу прийшло металеве. З'явилася нова річ, а назва збереглася старе – перо. Отже, стара назва речі перейшла на нову річ завдяки подібності виконуваних ними функцій.
3. За ознакою суміжності(логічною, тимчасовою, просторовою). Є таке французьке за походженням слово бюро. Ми ним давно і широко користуємося. Нині це назва деяких установ. Спочатку словом бюро іменувалася щільна вовняна тканина. Потім назва перейшла на стіл, покритий таким сукном, а трохи пізніше і на особливу форму письмовий стіл з ящиками та кришкою. Потім словом бюро стали позначати приміщення з канцелярськими меблями, а потім і людей, які працюють у канцелярських місцях. І тільки після цього з'явилося значення слова бюро, з яких ми почали розмову. Або, наприклад, навряд чи впізнав би себе у сучасному футбольному чи хокейному воротарі колишній воротар – «брамник, стражник біля воріт».
4. Нові значення слів можуть з'являтися в результаті розширення або звуження основного значення.
Так, розширилися значення слів ампула. У класичній латині ампула – невелика судина. Але це слово засвоїв іспанську мову, і ампола (так зазвучало воно в іспанців), крім свого прямого значення, стало додатково позначати колбу, пухир, бульбашка повітря (на поверхні води).
У магазині канцелярських товарів ви можете купити синє або червоне чорнило і ні мало не бентежитесь здається безглуздістю таких назв. А колись чорнило було тільки чорне – воно виготовлялося з чорнильного горіха.
Двірник тепер - не тільки "людина, яка стежить за чистотою вулиць і дворів", але і "пристосування для протирання стекол автомашин". Значення слів розширились.
Звузилося значення таких, наприклад, слів, як отвір та квас. Перше за часів Ломоносова означало те, що зараз відкриття, квас раніше означав кислоту, всякий кислий напій.
У сучасному світі, з появою комп'ютера та Інтернету, наша рідна мова змінюється неймовірно швидко. Якось я задумалася, що навряд чи мене може зрозуміти, наприклад, Пушкін, або навіть мій одноліток, що живе в середині 20 століття. Жодні словники не встигають за змінами, що відбуваються у мові. Ось деякі приклади набутих значень давно відомих слів:
Вінчестер – раніше так називалася марка пістолета. Тепер так називається жорсткий диск комп'ютера.
Гвинт - повсякденна назва вінчестера, тобто жорсткого диска. Хоча зазвичай під словом «гвинт» розумівся гвинтоподібний виріб (гвинтики, шпунтики, шурупчики тощо).
Троль - раніше так називалося злісне казкове істота. Тепер цим словом називають тих, хто займається в мережі «тролінгом», тобто намагатися вивести співрозмовника з себе, розбурхати.
Дістати - замучити, набридти комусь, постійно, настирливо приставаючи з приводу.
Запалювати – починати веселитися.
Захитаєшся – так говорять про щось відмінне, чудове, що викликає захоплення.
Закидон - якесь відхилення від норми, дивність поведінки, чудасії.
Зарубати – поставити двійку на іспиті.
Засвітитися – видати себе, виявити.
Конкретний – якісний, хороший.
Крутий - успішний, респектабельний.
Лівий – чужий, сторонній.
Лимон – мільйон рублів.
Наворочений - дорогий, престижний, обладнаний, з складними приладами, апаратурою, модний.
Вимкнутись - міцно заснути; втратити свідомість.
Відпад - про щось чудове, що викликає схвалення.
Відстій - щось неякісне, погане; неприємна ситуація, невдача, невдача.
Прикол – жарт, розіграш.
Прогинатись - підлаштовуватися.
Просунутий - серйозно займається чимось, знає щось краще за інших.
Реальний – якісний, що викликає схвалення.
Убитий – старий, старий.
Тема – привід для розмови.
Уперта - вкрай уперта і обмежена людина.
Фанера – (муз) фонограма.
Чіткий – чудовий, прекрасний.
Раніше я інакше ставилася до російської мови і не замислювалася про долі слів. Тепер, почавши вивчати цю тему, мені стало цікаво відкривати для себе нове в житті слів.
Застарілі слова, як і діалектні, можна рознести на різні групи: архаїзми і історизми.
Архаїзми - це слова, які у зв'язку з появою нових слів, вийшли з ужитку. Але їхні синоніми є у сучасній російській мові.
Наприклад:
Десниця - права рука, ланити - щоки, рамена - плечі, стегна - поперек тощо.
Але варто відзначити, що архаїзми все ж таки можуть відрізнятися від сучасних слів-синонімів. Ці відмінності можуть бути в морфемному складі (рибар - рибалка, дружність - дружба), в їхньому лексичному значенні (живот - життя, гість - купець,), в граматичному оформленні (на балі - на балу, виконати - виконати) та фонетичними особливостями ( дзеркало - дзеркало, іспанська - іспанська). Багато слів повністю застарівають, але все-таки і вони мають сучасні синоніми. Наприклад: згуба - загибель чи шкода, сподіватися - сподіватися і твердо вірити, щоб - щоб. І щоб уникнути можливих помилок у тлумаченні цих слів, під час роботи з художніми творами настійно рекомендується користуватися словником застарілих слів та діалектних зворотів, або тлумачним словником.
Історизми – це такі слова, які означають такі явища чи предмети, які повністю зникли чи перестали існувати внаслідок подальшого розвитку суспільства.
Історизмами стали багато слів, що означали різні предмети побуту наших предків, явища і речі, які так чи інакше були пов'язані з економікою минулого, стару культуру, що існувала, колись, суспільно-політичний устрій. Багато історизмів зустрічається серед слів, які так чи інакше пов'язані з військовою тематикою.
Наприклад:
Більшість застарілих слів називають предмети одягу та господарсько-побутові предмети: просак, світець, розжолобок, камзол, вірмен.
Так само до історизмів можна віднести слова, які позначають звання, професії, посади, стани, що колись існували на Русі: цар, лакей, боярин, стольник, конюший, бурлак, лудильник і так далі. Види виробничої діяльності, такі як конка та мануфактура. Явлення патріархального побуту: закупівля, оброк, панщина та інші. Зниклі технології, такі як медоваріння та лудіння.
Історизмами стали і слова, що виникли у радянську епоху. До них можна віднести такі слова як: продзагін, неп, махновець, лікнеп, буденовець та багато інших.
Іноді буває дуже складно розрізнити архаїзми та історизми. Це пов'язано як із відродженням культурних традиційРусі, і з частим вживанням цих слів у прислів'ях і приказках, а як і інших творах народної творчості. До таких слів можна віднести слова, що означають заходи довжини або вимірювання ваги, які називають християнські та релігійні свята та інші.
Абвахта – гауптвахта
Можливо, можливо, можливо
Аж так - так що
Азовка - міфічна істота
Аксаміт - оксамит
Алтин - три копійки
Аспіди - отруйні змії
Бабайка - велике весло, прикріплене до човна
Бає - каже, розповідає
Байдак - річкове судно з одним великим вітрилом
Балагта – болото
Балакати - говорити
Балдахін - прикрашений навіс на стовпчиках
Балодка – одноручний молот
Баса - краса, прикраса, чепурність
Кнут - палиця
Бергамоти - сорт груш
Вагітність - оберемок
Босовики - домашні туфлі
Бояри - багаті та знатні люди
Лайка - битва
Братим - побратим
Броня - одяг з металу, що захищає воїна від ударів
Булат - зброя зі сталі
Бурочки - високий кошик з кришкою з березової кори
Бюро - стіл із ящиком для зберігання паперів
У дозор ходити - чатувати, стерегти
У сугін - у погоню
Вакантний час - канікули
Вакація – канікули
Ведатися – знатися
Венути - повіяти, подути
Вершок - стара міра довжини, що дорівнює 4.4 сантиметра
Звичайно - звичайно, само собою зрозуміло
Гілочка - ганчірочка
Витязь - хоробрий воїн, богатир
Зустріти – зустріти
Виворотень - кореневище великого дерева, вивернутого із землі
Витримати - витримати, терпіти, перенести
Галушка - галушка, зварена у воді або в борщі
Гальота - невелике купецьке судно
Ганяти - ворожити
Голос послуху - голос у відповідь
Добре - вміє
Гірка - етажерка у формі піраміди для дорогого посуду
Світлиця - кімната
Веслування - вузька гребля на річці
Дівчина сінна - служниця
Дість - 24 аркуші
Дивувати - дивувати, здивувати
Єства - страви, їжа
Жалейка - дудочка з вербової кори
Збан - глечик з кришкою
Перли бурмицькі (бурмітські) - великі і круглі перли
Жорнівці - невелике ручне меленка
Загнітка - місце в передпеччі, куди згрібають жар
Загнітка – місце перед топкою, куди згрібають жар
Заговеться - почати постити
Заздалегідь - заздалегідь
Заспівати Лазаря - улесливо просити
Злидні – маленькі фантастичні істоти
Імперіал – золота монета
Інда навіть, так що
Казна - гроші, багатство, майно
Камка – шовкова кольорова тканина з візерунками.
Кармазин - сукно темно-червоного кольору
Кожух - верхній одяг зі шкіри
Кокурочка - здобний коржик
Колимага - карета, в якій їздили почесні люди
Короб - кошик, кошик
Коса сажень - давньоруська міра довжини, відстань від пальців ноги до кінця пальців витягнутої руки по діагоналі, що дорівнює 216 см
Криниця - криниця, джерело
Кросна - домашній ткацький верстат
Кудель - пучок льону чи вовни
Кузов - плетений кошик
Лати – залізна чи сталева броня, яку одягали воїни
Лико - кора молодої липи, верби, в'яза, з неї плетуть ноги, козуби, кошики
Литати - ухилятися від справи, відливати
Литка - частина ноги нижче коліна
Меч булатний - меч із особливо міцної сталі
Мені не першина – мені не вперше
Мотика - ручна землеробська зброя
Муравчатий - порослий травою (муравою)
Найбільший – старший
Нагайка - ремінний батіг
Намале - мило
Несолоно сьорбати - обдуритися у своїх очікуваннях
Ніколи - ніколи
Кресало - камінь або шматок сталі для висікання вогню з кремені
Однова - один раз, одного разу
Схаменутися - одуматися
Кричати - орати
Відзнобити - відморозити
Пансіон - школа з гуртожитком для учнів
Нарікати - докоряти, дорікати
Перст - палець
Повий - прийом новонародженого
Полаті - широкі спальні нари у хаті під стелею між піччю та протилежною стіною
Помело - мітла, обмотана на кінці ганчіркою, служить для підмітання в грубці
Спробували – приміряли
Викрадач - злодій
Почати - почати
Прогалина - незаросла деревами галявина або галявина в лісі
Прискучий - швидкий
Пряжон - смажений (смажити в олії)
Пядь - старовинний захід, відстань між великим і вказівним пальцями руки
Рать – військо
Ростань - перехрестя двох доріг
Рядитися - умовлятися
Саджань - давньоруська міра довжини, відстань розмаху рук від кінчиків пальців однієї руки до кінчиків пальців іншої
Салоп - старовинна верхня жіноча сукня
Сам-десят - удесятеро більше
Сам-п'ят - у п'ять разів більше
Сам-четвер - у чотири рази більше
Середович - людина середнього віку
Скатертина лайка - скатертина, виткана візерунками
Совість не зазирне - совість не турбує
Сорокопул, сорокопут - птах із загону гороб'їних
Студенец - колодязь із студеною водою
Засік - скриня, в якій зберігається борошно або зерно
Талісман - предмет, який, як думали забобонні люди, приносить щастя, зберігає від бід
Теребень кабацька - постійний відвідувач кабака, завсідник
Терем – високі, з вежею нагорі, будинки
Тувалет - туалет, дзеркало
Забратися - вбратися
Устьиці - зовнішній отвір у російській печі
Форейтор - кучер, що сидить на передньому коні при упряжці цугом
Бавовна - клоччя, очеси льону
Хороми - великий будинок
Зберігати більше зіниці ока - зберігати щось більше, ніж очі
Хусточка - хусточка
Ланцюг - примітивна зброя для обмолоту зерна, що складається з двох пов'язаних палиць: довгої рукоятки і більш короткої робочої частини, що б'є по злаках.
Челядь - служниця в будинку
Черевики - жіночі черевики на каблучках і з гострим носом
Чавунка - застаріла назва залізниці
Шандал - свічник
Ширинка - короткий рушник або хустку
Шлейф - подовжений поділ жіночої сукні
Лужок - розчин деревної золи
Ефа - невелика отруйна змійка
Юшка - юшка
Їжа - їжа, страви
Застарілі слова, так само як і діалектні, можна рознести на дві різні групи: архаїзми і історизми .
Архаїзми- Це слова, які у зв'язку з появою нових слів, вийшли з ужитку. Але їхні синоніми є у сучасній російській мові.
Наприклад:
правиця- права рука, ланити- щоки, рамена- плечі, стегна- Поперек і так далі.
Але варто відзначити, що архаїзми все ж таки можуть відрізнятися від сучасних слів-синонімів. Ці відмінності можуть бути у морфемному складі ( рибаль– рибалка, дружність –дружба), в їхньому лексичному значенні ( живіт- Життя, гість– купець,), у граматичному оформленні ( на балі- На балу, виконати– виконати) та фонетичними особливостями ( дзеркало- Дзеркало, іспанський- Іспанська). Багато слів повністю застарівають, але все-таки і вони мають сучасні синоніми. Наприклад: згуба- Загибель або шкода, сподіватися– сподіватися та твердо вірити, щоб- Щоб. І щоб уникнути можливих помилок у тлумаченні цих слів, під час роботи з художніми творами настійно рекомендується користуватися словником застарілих слів та діалектних зворотів, або тлумачним словником.
Історизми– це такі слова, які означають такі явища чи предмети, які повністю зникли чи перестали існувати внаслідок подальшого розвитку суспільства.
Історизмами стали багато слів, що означали різні предмети побуту наших предків, явища і речі, які так чи інакше були пов'язані з економікою минулого, стару культуру, що існувала, колись, суспільно-політичний устрій. Багато історизмів зустрічається серед слів, які так чи інакше пов'язані з військовою тематикою.
Наприклад:
Редут, кольчуга, забрало, пищальі так далі.
Більшість застарілих слів називають предмети одягу та господарсько-побутові предмети: просак, світець, розжолобка, камзол, армяк.
Так само до історизмів можна віднести слова, що позначають звання, професії, посади, стани, які колись існували на Русі: цар, лакей, боярин, стольник, конюший, бурлак, лудильникі так далі. Види виробничої діяльності, такі як конка та мануфактура.Явлення патріархального побуту: закуп, оброк, панщината інші. Зниклі технології, такі як медоваріння та лудіння.
Історизмами стали і слова, що виникли у радянську епоху. До них можна віднести такі слова як: продзагін, неп, махновець, лікнеп, буденовецьі багато інших.
Іноді буває дуже складно розрізнити архаїзми та історизми. Це пов'язано як із відродженням культурних традицій Русі, так і з частим вживанням цих слів у прислів'ях та приказках, а також інших творах народної творчості. До таких слів можна віднести слова, що означають заходи довжини або вимірювання ваги, які називають християнські та релігійні свята та інші.
Тимчасовик – людина, яка досягла влади та високого становища в державі завдяки особистій близькості до монарха.
Тимчасовик – людина, яка досягла високого становища завдяки нагоді.
Вську - даремно, даремно, дарма.
Всугонь – навздогін.
Марно – даремно, марно.
З боку – з боку, не будучи у близьких відносинах.
Вину - завжди, у будь-який час, безперестанку.
Вирай (вірій, ірій) – чудова, обітована, тепла сторона, десь далеко біля моря, доступна лише птахам та зміям.
Вити - час їжі, також частка їжі, частина їжі.
В'ялиця – завірюха.
Ведучий – більший, вищий.
Г
Гай – діброва, гай, невеликий листяний ліс.
Галун – золота чи срібна мішурна тасьма.
Гарнізон – військові частини, розташовані у місті чи фортеці.
Гарчик - горщик, глечик.
Гатки, гать - настил з колод або хмизу на топкому місці. Наготувати – настелити гать.
Гашник - пояс, ремінь, шнурок для зав'язування штанів.
Гвардія - добірні привілейовані війська; військові частини, які є охороною при государях чи воєначальниках.
Геєнна - пекло.
Генерал – військовий чин першого, другого, третього чи четвертого класів за Табелем про ранги.
Генерал-поручик – генеральський чин третього класу, який за Катерини II відповідав чину генерал-лейтенанта згідно з петровською Табеллю про ранги.
Георгій – християнський святий Георгій Побідоносець; Єгорій-Вешній (23 квітня) та Єгор'єв (Юр'єв) день (26 листопада за ст. ст.) свята на його честь.
Гинути – згинути, пропадати.
Глазетовий – зшитий із глазета (сорта парчі з витканими на ній золотими та срібними візерунками).
Глезно – гомілка, кісточка.
Говейно - піст (пані говейно - Успенський піст і т. д.)
Говіти - дотримуватися посту, утримуватися від їжі.
Говорячи – мова.
Гоголь – птах із породи качок-пірків.
Година – гарна ясна погода, цебро.
Підходити - дивуватися, милуватися, задивлятися; дивитися, витріщати очі; насміхатися, вигалятися.
Роки годуй - роки живи, від слова "кормити" - жити.
Голбчик – голбець, відгородка у вигляді комірчини у хаті між піччю та полатями, припіч зі сходами для сходу на піч і полоті та й з лазом у підпіллі.
Голдіти, голдобити - галасливо розмовляти, кричати, лаятись.
Голик – віник без листя.
Голиці – шкіряні рукавиці без вовняної підкладки.
Голландчик – червінці, биті на санкт-петербурзькому Монетному дворі.
Голом'я – відкрите море.
Голь – обірванці, голяки, жебраки.
Горе – нагору.
Гірка – цвинтар, місце, де жили служителі церкви.
Горлатна шапка - пошита з дуже тонкого хутра, взятого з шиї тварини; формою – висока пряма шапка з тулією, що розширюється догори.
Світлиця – кімната, розташована зазвичай у верхньому поверсі будинку.
Світлиця – чиста половина хати.
Гарячка, біла гарячка; гарячка - тяжке захворювання з сильним жаром та ознобом; біла гарячка – тут: стан болючого марення при високій температуріабо тимчасове божевілля.
Гостика – гостя.
Грамота – лист; офіційний документ, указ, що дає комусь право на що-небудь.
Гривня – гривеньник; в Стародавню Русьгрошова одиниця – срібний чи золотий злиток вагою близько фунта.
Грош – старовинна монета номіналом у дві копійки.
Грумант – старовинна російська назва архіпелагу Шпіцберген, відкритого нашими поморами у ХV столітті.
Грунь, груна – тиха кінська рись.
Грядка – жердина, жердина, підвішена або прироблена лежня, перекладина, жердинка у хаті, від стіни до стіни.
Губа – затока, затока.
Губернатор - імператор губернії.
Губчасті сири – сирна маса, збита зі сметаною.
Гудок – триструнна скрипка без виїмок з боків корпусу. Гумно – приміщення, хлів для стиснутого хліба; майданчик для молотьби.
Гуж – петля, яка скріплює оглоблі та дугу.
Гужі з часником – калачі зварені.
Гумно – місце для зберігання хліба у снопах та молотьби, критий струм.
Гуня, гунька – старий, пошарпаний одяг.
Д
Даві – нещодавно.
Двірниця – господиня заїжджого двору.
Девер – брат чоловіка.
Дівоча – кімната в поміщицьких будинках, де жили та працювали фортечні дворові дівчата.
Дев'ятина – термін дев'ять днів.
Дежа - опара для тіста, квашня; діжка, в якій місять тісто для хліба.
Дії – актори.
Справ – поділ.
Дельонка – жінка, постійно зайнята справою, рукоділлям.
Денниця – ранкова зоря.
Гроші – старовинна монета номіналом у дві півшки або в півкопійки; гроші, капітал, багатство.
Дісна, правиця – права, права рука.
Десятьма – десять разів.
Дивний – дикий.
Диплом офіцерський – жалувана грамота на офіцерське звання.
Дмитрієва субота – день поминання померлих (між 18 та 26 жовтня), встановлений Дмитром Донським у 1380 році після Куликівської битви.
Дна – хвороби внутрішніх органів, ломота в кістках, грижа.
Сьогодні – тепер, тепер, сьогодні.
Доброхот – доброзичник, покровитель.
Довже - слід, мабуть, належить, пристойно.
Натискати – бути достатнім.
Доказ – донос, викриття, скарга.
Досить, доволь – скільки хочеш, скільки потрібно, достатньо.
Докука - надокучливе прохання, також нудна, набридла справа.
Долити - долати.
Ладонь – долоня.
Частка - ділянка, пай, наділ, жереб; доля, доля, рок.
Домовина – труна.
Дондеже – доти.
Донце – дощечка, на яку сідає пряха і в яку вставляється гребінь та куделя.
Доправити – вимагати подати, борг.
Дор - груба дранка.
Дороги дуже тонка східна шовкова тканина.
Досить - давній, колишній.
Доха – шуба з хутром усередину та назовні.
Драгун - воїн кавалерійських частин, що діяли як у кінному, так і в пішому строю.
Драниці – тонкі дощечки, сколоті з дерева.
Дресва – великий пісок, що використовується при миття нефарбованих підлог, стін, лавок.
Дроля – милий, дорогий, коханий.
Дружка – запрошений нареченим розпорядник на весіллі.
Дубець – молодий дуб, дубок, полиця, палиця, різка, хмиз.
Дубник – дубова кора, необхідна різних господарських робіт, зокрема і дублення шкір.
Димчасті хутра - мішки, пошиті з вироблених на пару шкір (і тому особливо м'яких).
Димье – пах.
Дишло - одиночна оглобля, укріплена до передньої осі для повороту візка, при парній запряжці.
Дячиха – дружина дячка.
Дядько – слуга, приставлений для нагляду до хлопчика у дворянських сім'ях.
Е
Коли – коли.
Один один - єдиний син у батьків.
Їдь – їжа.
Що – яке.
Щоденно – щодня, щодня.
Олей – оливкова олія, яку вживали у церковній службі.
Олень – олень.
Еліко – скільки.
Ялинка - ялина гілка на даху або над дверима хати - знак, що в ній знаходиться шинок.
Єлоза - непосида, проноза, підлабузник.
Єльці – різного видуфігурне печиво.
Ендова – широка посудина з носком для розливання рідин.
Епанча – старовинний довгий та широкий плащ, покривало.
Єремей – християнський пророк Єремій, день якого відзначався 1 травня; християнський апостол Ерма, день якого відзначали 31 травня.
Єрнишний – від «єрнику»: дрібний, малорослий ліс, дрібний березовий чагарник.
Єрофеїч - гірке вино; горілка, настояна травами.
Жереться по череві – від слова «рикати» – лаятися, поганословити.
Єства – їжа, страва.
Єство – їжа.
Природа – природа.
Каліка – паломник, мандрівник, жебрак.
Камер-Лакей - старший лакей при царському дворі.
Камзол – чоловіча куртка без рукавів, що одягається під верхній одяг.
Камка - старовинна щільна шовкова візерункова китайська тканина.
Канон – частина церковного співу
Канонір – пушкар, рядовий артилерист.
Переддень – час, що передує якомусь святу; поминки по небіжчику.
Капітан – особа, яка мала офіцерський чин ІХ класу.
Капрал – особа, яка мала перший після рядового військовий чин.
Каптан – зимовий критий візок.
Каптур - хутряний зимовий убір у заміжніх жінок, особливо у вдів; закривав голову і з обох боків обличчя і плечі (пор. пізніше - капор).
Коровайці – пшеничні млинці.
Картагінейці – мешканці Карфагену.
Картеч - снаряд, що складався з чавунних куль, вкладених у бляшанку або мішок, якими разом стріляли з артилерійських гармат і мушкетонів.
Кастить - пакостити, шкодити, забруднити.
Кат - кат.
Катанки – валянки.
Кашонові раки - відловлені кошом, тобто кошиком (тут дрібні).
Каяти – лаяти, проклинати, ганьбити, засуджувати, ганьбити.
Кебеняк, кобеня – верхній чоловічий плащ із сукна з капюшоном та довгими рукавами.
Келія – кімната ченця, тут (у переносному значенні): відокремлена кімната.
Кивот – засклена невелика шафа або ящик для ікон.
Кий, кийок – палиця, палиця, батог.
Кіка - жіночий головний убір округлої форми (символічне позначення заміжньої жінки); кіка доповнювалася хусткою з вишивкою (потиличник) і подвійником (підубрусником), який прикривав волосся, опускаючись на плечі та груди.
Кіла – грижа.
Кіндяки – привізні бавовняні тканини.
Кіса – мішок.
Кістень - старовинна зброя, що складається з металевої кулі або гирі, прикріплених ременем до короткої рукоятки.
Кістень – старовинна зброя, що складається з важкої набалдашника на короткій рукоятці.
Китайка – сорт бавовняної тканини.
Китайчастий - зроблений з китайки, особливого сорту бавовняної тканини.
Китина, кита – стебла довгоствольної рослини.
Кичижки, кичига – молотило, яке замінює ланцюг.
Кічка – старовинний російський святковий головний убір заміжньої жінки.
Кишка – домашня ковбаса.
Кліть – окрема нежитлова споруда для зберігання майна, комора, комора, холодна половина хати.
Клобук – чернечий головний убір.
Клюка – гак, палиця із загином для підтримки жолоба під стріхою селянської тесової покрівлі або для гнітіння солом'яної.
Клятва – присяга, заклинання, прокляття.
Кляч – коротка жердина, розпір.
Книші - коржики з олією; пиріжок, пшеничний хлібець.
Князь – почесний титул, спадковий чи жалований.
Кодекс - зведення правил, законів.
Кожух – кожух із овчини.
Кий, яка, яка - яка, яка, яка.
Кокурка – булочка із яйцем.
Коліко – скільки, як.
Колезький радник – особа, яка мала громадянський чин VI класу.
Коло – колесо, коло.
Колодка – дерев'яний брусок особливої форми, який одягався на ноги арештантам.
Колодники – арештанти, в'язні у колодках.
Колок - невеликий гайок, перелісок.
Ковпиця - птах з розряду чапель.
Сагайдак – футляр, сумка для стріл.
Колима - закритий візок шатрового типу зі шкіряними шторами.
Кільця – кому, купка.
Комелек - нижній товстий кінець дерева.
Комель – стовщена нижня частина прядки; прилегла до кореня, частина дерева, волосся, роги.
Комунікація – шляхи, що з'єднують базу з місцем розташування армії, комунікаційні лінії.
Комінь – кінь, кінь.
Коноватний - з азіатської шовкової тканини, що йшла на покривало, фату.
Конча - вірно, безумовно, звичайно, дуже.
Копань – яма, викопана для збирання дощової води; неглибокий колодязь без зрубу.
Копил – короткий брусок у полозах саней, що є опорою для кузова.
Коріння - докір.
Короби – різного виду скрині із замками та під печаткою.
Коровай – великий круглий подовий хліб із пшеничного борошна, що символізував сонячне коло; ритуальна страва на весіллі.
Кортель – теплий літник, підбитий хутром і вкритий легкою шовковою тканиною (без мережив та гудзиків).
Корці - ковші, видовбані з дерева, служили мірою жита.
Косар – великий ніж із товстим та широким лезом.
Косиця – скроня.
Відсталий – повільний, неквапливий, нерухомий.
Багаття, багаття, багаття - бур'яни з сімейства злакових.
Костриця (багаття) - жорстка кора льону і конопель, що залишається після їх тріпання, чухання.
Косяк – шматок штучного товару (тканини) у рулоні; одна заправка в ткацькому стані, див.
Косячна осетрина – солона тішка червоної риби.
Косить (косивчасте) вікно - вікно з осередків-косяків або переплетених навскіс металевих прутів, типове для Русі до XVIII ст.
Котломи – здобне печиво.
Коти – рід теплого взуття.
Кочедик - інструмент для плетіння лаптей.
Гаманець, кошма - повстяний килимок.
Фарик - красень.
Красна (кроєно) – ручний ткацький верстат; ниткова основа при тканині на ручному верстаті; полотно, виткане на кроснах.
Червоний – гарний, прекрасний, оздоблений.
Червоний кут – кут у хаті, де висіли ікони.
Краса – вінець нареченої зі стрічок та квітів, символ дівоцтва та дівочої волі.
Крес(т)ці – перехрестя.
Хрещена мати – сприйниця від купелі при хрещенні дитини.
Хрещення – християнський обряд прийняття до членів церкви, що здійснюється через триразове занурення у воду.
Кроєне – ласощі, які роздаровувалися на весіллі (пряники, горіхи та ін.)
Крома – сума, мішок жебрака; «Фома-велика крему» (19 жовтня) – велика кількість хліба та запасів, так звати і багату, заможну людину.
Кросенца – домоткані сорочки.
Кросна – селянський домашній ткацький верстат.
Крошні – плетені кошики (зазвичай заплечні).
Мереживо – гончарне коло, що обертається; шинок, питний будинок.
Гурток – риба, нарізана шматками.
Крупчастий - з білого борошна найвищої якості.
Криниця – джерело, ключ, дрібна криниця; глечик, молочний горщик, вузькуватий і високий.
Кряж – колода, коротка колода.
Ксені, ксенімаси – ікра.
Кудель – вичесаний і перев'язаний пучок льону чи пеньки, що виготовляється для пряжі.
Кужел (кужал) - кудель, чесаний льон; лляна пряжа найвищої якості.
Кузло - ковальська робота, кування; взагалі орні снаряди.
Кузов – короб із лику чи берести.
Кузьмінські яблука – давньоруський сорт червоних яблук.
Кукомоя – нечупара, неохайна людина.
Куліжка – куліга – лісова галявина, розчищена для землеробства.
Кум - хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері або батько хрещеника по відношенню до його хрещеного батька та хрещеної матері; дружнє звернення до чоловіка; бісів кум - лайливе вираження.
Кума - дружнє звернення до жінки; взагалі дружньо-фамільярно про жінку.
Кумган - металева вузькогорла посудина з кришкою і з ручкою.
Куна – куниця.
Куна – старовинний грошовий знак, коли собольі, куні шкірки замінювали гроші.
Кундупці, кундумці – вареники з яловичиною у підливі.
Курінь – місце випалювання в лісі вугілля, вугільна яма та хата для робітників.
Куржевіна – іній.
Курити – витворяти.
Курчижка - сук, обрубок.
Кут – кут, особливо у хаті під образами чи біля печі: «гнилий кут» – північно-західний вітер.
Кутук – куточок
Кутя – розварені та підсолоджені пшеничні зерна.
Кушак – вузький та довгий пояс із тканини.
Л
Ладер - Струм (від: плоский як долоня).
Човен - маленька пампушка.
Добре – добре, як слід.
Ладига - кісточка, щиколотка.
Лазарет – лікарня.
Лазутчик – розвідник, переважно у тилу противника; шпигун.
Лал - шляхетна шпинель, дорогоцінний камінь, за кольором близький до рубіну
Лали - балаканина, марнослів'я.
Ланській – торішній, минулорічний.
Ластівки – кольорові чотирикутні вставки під пахвами рукавах сорочки.
Лафет - верстат артилерійської зброї.
Ліваші, лівішники – здобні пиріжки з ягодами чи варенням.
Крижа – крижана брила.
Лежати під святими – під ікони на лаву клали небіжчика.
Лежень – ледар, лежень.
Льонний – лляний.
Літник – легкий жіночий одяг, який носили під верхньою сукнею.
Літник – літня дорога.
Лізун – коров'ячий язик.
Лихва - щось зайве, корисливі доходи, бариші.
Позбавлення – надлишок.
Лобанити - бити по лобі; заголити в солдати.
Ловітва - полювання.
Лог – широкий яр, з пологими схилами.
Лодога - одна з порід сіга.
Лоский - гладкий, блискучий.
Луб, луб'яний - підкилимовий шар липи, що йде на лико, з якого роблять кошики, плетуть ноги.
Лубкові картинки – картинки, надруковані за допомогою лубка (деревної кори) з награвованим на ньому зображенням, які зазвичай відрізнялися примітивністю виконання; з XVIII століття лубочні картини друкувалися з матриць із міді чи олова.
Лубкові крила – крила, виготовлені з лубка, деревної кори.
Лубина – тонка дранка.
Луда - мілина, каміння в озері, що виступають із води.
Лутошко – липовий прут без кори.
Лисина – кінський налобник у збруї.
Листи – гомілка, ікра ноги.
Литати - ухилятися від справи, бігати від роботи, бездіяльно хитатися, блукати.
Особистий - зроблений з лику.
Льзя – можна.
Лестити -обманювати, спокушати.
Лютий – лютий, кровожерливий; жорстокий, безжальний; запеклий, лютий; тут: болісний, тяжкий.
Ляда, лядина, лядо, ляшин - пустка, покинута і заросла земля.
Ескадрон – частина чи загін кінного полку.
Ефесіянці – мешканці Ефесу.
Ю
Певно – що, яку.
Юр – найвище місце.
Я
Ягли - загальна назва деяких круп'яних продуктів, що отримуються з гостролистих рослин, наприклад - просо (ягля - ячна крупа).
Їжа, їжа, процес їжі.
Авжеж – що, яка.
Мова - народ, плем'я.
Якші (тат.) – добре, добре.
Яла, ялова - безплідна (про худобу).
Ялова - корова, що не теляться.
Ямщик - казенний селянин, для якого подушна подати була замінена їздою на своїх конях поштовими трактами.
Япанча - накидка, широкий плащ, довга верхня сукня без рукавів.
Ярівчата – з явору, постійний епітет для гуслів.
Затяті зайці – білі, весняні.
Ярижка – п'яниця.
Яр, яриця – ярий хліб.