Облік відвантаження та реалізації продукції. Облік випуску, відвантаження та реалізації готової продукції

Продаж продукції здійснюється відповідно до укладених договорів або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю.

У договорі про постачання готової продукції вказуються постачальник і покупець, необхідні показники по виробам, ціни, знижки, накидки, порядок розрахунків, суму податку додану вартість та інші реквізити. Необхідно додатково вказувати непереборні обставини (форс-мажор), поруку, гарантії виконання договірних умов, порядок відшкодування збитків, застереження про підсудність та арбітраж та інші відомості.

Реалізація продукції (робіт, послуг) здійснюється за відпускними цінами, якими найчастіше використовуються ринкові ціни. Ціною продажу продукції (робіт, послуг), що використовується як база оподаткування, визнається ціна угоди, визначена учасниками договору.

У договорі поставки може бути встановлено, що перехід права власності на продукцію від продавця до покупця відбувається лише після оплати. І тут фактичну собівартість готової продукції, відвантаженої покупцю, спочатку відносять з цього приводу 45 «Товари відвантажені». Після оплати покупцем відвантаженої продукції роблять записи з дебету сч.51 і кредиту сч.62. Виручку від продажу готової продукції відбивають так: Дебет сч.62 і кредит сч.90-1. У цьому фактичну собівартість готової продукції списують із сч.45 в дебет сч.90-2.

Якщо витрати на продаж розподіляються між відвантаженою та проданою продукцією, вони також включаються до оцінки товарів відвантажених.

Аналітичний облік на рахунку 45 «Товари відвантажені» ведеться у відомості щодо місць знаходження та окремих видів відвантаженої продукції.

Підставою для відвантаження готової продукції покупцем або відпустки її зі складу зазвичай є накази відділу збуту (маркетингу) організації.

На підставі товарно-транспортних накладних, залізничних накладних та інших документів на відпустку продукції на бік у фінансовому відділі або за його відсутності у бухгалтерії виписують у кількох примірниках платіжні доручення або платіжні вимоги для розрахунків із покупцями через банк.

У платіжному дорученні або вимогі вказують найменування та місцезнаходження постачальника і покупця, номер договору поставки, вид відправки, суму платежу за договором, вартість тари та упаковки, що додатково оплачуються, транспортні тарифи, що підлягають відшкодуванню покупцям (якщо це передбачено договором), суму ПДВ, що виділяється окремою рядком. При відвантаженні товарів, наданні послуг, виконанні робіт, які не є об'єктом оподаткування з ПДВ, розрахункові документи та реєстри виписують без виділення сум ПДВ. Дані платіжних вимог щодня записують у відомість обліку та реалізації продукції (робіт, послуг). У ній вказують дату і номер платіжної вимоги, найменування постачальника, кількість відвантаженої продукції за її видами, суми, що пред'являються за рахунками, та позначку оплати рахунків. Відомість є формою аналітичного обліку відвантажених товарів та використовується при визначенні виручки.

У бухгалтерському обліку продукція вважається реалізованою на момент переходу права власності на продукцію до покупця.

У день початку покупцю права власності на відвантажену продукцію виручку від продажу відбивають по дебету сч.62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту сч. 90-1 "Виручка". Одночасно собівартість проданої продукції списується з кредиту рах. 43 «Готова продукція» в дебет сч.90-2 «Собовартість продажів». Субрахунки, призначені для обліку податків, що є складовою ціни, повинні бути відкриті, якщо організація є відповідно платником ПДВ, акцизів, експортних мит: 90-3 «Податок на додану вартість»; 90-4 "Акцизи"; 90-5 «Експортні мита».

Плати, що надійшли за продану продукцію, відображають за дебетом рахунки 51 «Розрахункові рахунки» та інших рахунків з кредиту рахунку 62 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Наприкінці місяця визначають фінансовий результат від продажу готової продукції. Отримання прибутку оформляють бухгалтерським проведенням:

Дебет 90 субрахунок 9 Кредит 99.

На суму збитку складають проведення із зворотною кореспонденцією рахунків:

Дебет 90 субрахунок 9 Кредит 99.

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1. Економічна сутність готової продукції та основні принципи її обліку

2. Оцінка готової продукції, її номенклатура

3. Методи обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості

4. Документальне оформлення руху готової продукції, її відвантаження та реалізації

5. Аналітичний облік готової продукції на складах та в бухгалтерії

6. Синтетичний облік відвантаження та реалізації готової продукції

7. Порядок проведення інвентаризації готової продукції та відображення її результатів в обліку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Основним завданням виробничих підприємств є повне забезпечення попиту споживачів високоякісної продукцією. Якість випущеної та реалізованої продукції визначається потребами ринку, виробничо-технічними можливостями підприємства та ефективністю використання його ресурсів.

Реалізуючи продукцію, підприємство відшкодовує витрати на її виготовлення та збут та отримує прибуток. Темпи зростання обсягу виробництва, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Саме тому дуже важливо приділяти особливу увагу обліку готової продукції на підприємстві, оскільки це основна ланка будь-якого підприємства. Обсяг виробництва та реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей та необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але, в міру насичення ринку та посилення конкуренції, не виробництво визначає обсяг продажу, а, навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти ті товари й у такому обсязі, які може реально реалізувати.

Тема роботи дуже актуальна на сьогоднішній день, тому що від об'єктивного обліку та аналізу готової продукції та її реалізації залежить реалізаційний фінансовий результат діяльності підприємства. Продаж продукції повинен дозволити підприємству не тільки відшкодувати витрати на її виробництво та збут, а й отримати прибуток - одне з найважливіших джерел розширення та оновлення виробництва. Несвоєчасний чи помилково проведений аналіз виробництва та реалізації продукції може бути причиною того, що підприємство зазнає серйозних збитків. Тому необхідно проводити ретельний аналіз виконання плану з виробництва та реалізації продукції.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних та практичних питань у галузі бухгалтерського облікута аналізу готової продукції на прикладі діяльності конкретного підприємства.

Підприємство виготовляє продукцію відповідно до планових завдань з асортименту, кількості та якості на основі укладених із покупцем договорів. Реалізована продукція дозволяє відшкодовувати вироблені підприємством витрати, своєчасно виплачувати заробітну плату та розраховуватися з кредиторами, розвивати та вдосконалювати виробництво. Для досягнення цієї мети особливу увагу необхідно приділити вивченню ринкового середовища, формуванню попиту споживачів, випуску високоякісної та конкурентоспроможної продукції. Важливе значення має також правильна організація обліку готової продукції, її відвантаження та його реалізації.

Основними завданнями, поставленими у роботі, є:

Дослідження порядку оцінки та документального оформлення операцій з руху готової продукції;

Розгляд обліку готової продукції на складі та в бухгалтерії підприємства;

вивчення порядку проведення інвентаризації готової продукції;

Проведення аналізу виробництва та реалізації продукції.

Успішне виконання цих завдань залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, своєчасності документального оформлення господарських операцій.

Предметом дослідження даної курсової роботиє готової продукції.

Об'єктом дослідження цієї роботи є бухгалтерський облік та аналіз готової продукції на прикладі діяльності ВАТ «Самарський хлібозавод №2».

Ця робота складається з вступу, семи параграфів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Інформаційну базу цієї дипломної роботи складає сукупність спеціальної, наукової та навчальної літератури, закони та інші нормативно-правові акти, довідкова та періодична література.

1. Економічна сутність готової продукції та основні принципи її обліку

Товар і гроші виникли в давнину і обслуговували різні суспільні системи. Проте з розвитком виробництва та обміну товар стає економічної складової.

За всіх часів вчені прагнули зрозуміти сутність товарних відносин, закони, які ними керують.

Маркс писав, що історично погляди грецьких вчених утворюють теоретичні вихідні пункти сучасної науки. Визначне місце у цьому відношенні належить Аристотелю з його розумінням необхідності обміну продуктами праці, хоча і залишався прибічником натурального господарства (табл. 1) .

У середні віки рівність товарів трактувалося з теолого-етичної погляду, тому лише надалі, коли ідеологи буржуазії у боротьбі проти феодалізму почали розробляти економічну науку і звернулися до аналізу виробництва, теорія товару поступово набула свого подальшого розвитку. Меркантилістська теорія, що виникла на зорі капіталізму, не могла дати скільки-небудь правильного вирішення проблеми. Меркантилісти вважали, що джерелом багатства є не виробництво, а процес звернення, гроші. Родоначальником буржуазної класичної політичної економії є Вільям Петі.

Фізіократи на відміну від меркантилістів стверджували, що джерелом багатства є сільське господарство, У якому створюється «чистий продукт» - надлишок продукту природи надналежних витрат. Визнаючи лише сільськогосподарську працю творцем «чистого доходу», фізіократи, сутнісно, вважали, що ціна зростає із землі. Буржуазна класична теорія отримала своє завершення у працях Адама Сміта та Рікардо. І Сміт, і Рікардо не досліджували історичного процесу розвитку обміну та вважали капіталізм вічним, природним явищем. Через війну обмін продуктів трактувався буржуазними економістами як позаісторичне, вічне явище, зумовлене природою людини. Тільки Маркс зумів підвести науковий підхід до економічної теорії.

Таблиця 1 – Основні загальноекономічні підходи до визначення товарного виробництва

	Висловлювання
Арістотель	У своїх роботах дійшов геніального для його часу висновку: якщо один товар обмінюється на інший, це означає, що вони рівні. Але він не зміг з'ясувати, що лежить в основі рівності товарів
Вільям Петті	Вважав, що джерелом багатства є не виробництво, а процес звернення, гроші. Він встановив, що вартість товарів визначається порівняльною кількістю витраченої ними праці. Він помилково вважав, що вартість створюється лише працею, витраченою виробництва грошового товару (срібло), інші види праці створюють вартість лише внаслідок обміну їхнього продукту гроші
Адам Сміт	Висунув становище, що у будь-якій галузі виробництва всякий працю створює вартість. Але він був непослідовним. Поряд із трудовою теорією вартості ми знаходимо у Сміта визначення вартості як вартості праці, що купується за даний товар, і як суми доходів робітників та капіталістів
Карл Маркс	Доказав, що для пізнання законів товарного виробництва треба аналізувати умови матеріального життя суспільства, умови виробництва матеріальних благ

Центральною категорією теорії товарного виробництва та теорії вартості як її складової є товар, якому історично та логічно передує категорія «благо». Благо це все те, що містить у собі певний позитивний зміст, предмет, явище, продукт праці, що задовольняє певну людську потребу та відповідає інтересам, цілям, устремлінням людей.

Для розуміння благ велике значення має їхня класифікація. Існує безліч критеріїв, на основі яких виділяють різні групи (види) благ.

Особливе значеннямає поділ благ на економічні та неекономічні.

Найбільш поширеним є наступний підрозділ благ:

Рис.1. Класифікація поняття «блага» з економічного погляду

Специфічною формою економічного блага є товар. Отже, товар - це специфічне економічне благо, вироблене обміну. За визначенням К. Маркса, «товар є насамперед зовнішній предмет, річ, яка завдяки своїм властивостям задовольняє якісь людські потреби. Природа цих потреб – чи породжуються вони шлунком чи фантазією – нічого не змінює у справі». Фрідріх Енгельс також зазначав, що «для того, щоб стати товаром, продукт має бути переданий до рук того, кому він служить як споживча вартість, за допомогою обміну». Звідси бачимо, що товар -- це що інше, як продукт праці, призначений обмінюватись.

У сучасній економічній науці поряд із таким загальним поняттям, як «товар», існує вужче поняття – «продукція».

На рівні держави одним із основних макроекономічних показників, що оцінюють результати економічної діяльностівсієї сукупності підприємств є валовий внутрішній продукт, який вимірює вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами даної країни. Валовий внутрішній продукт - це насамперед показник виробництва.

На мікроекономічному рівні, т. е. лише на рівні підприємства, існує таке поняття, як «товарна продукція». Це продукція, призначена для збуту та реалізації за межі підприємства, сукупності підприємств чи галузі народного господарства. Товарна продукція промислового підприємства представляється в грошах, це обсяг тієї його продукції, яка підготовлена в даному періоді до відпустки за межі його основної діяльності.

Готова продукція входить до складу товарної.

Рис. 2. Відмінність складу готової продукції промислового підприємства від товарної.

Готова продукція - це продукція, що є причиною виникнення комерційних відносин між економічними суб'єктами, громадянами.

Сучасні економісти дають таке тлумачення готової продукції - це кінцевий продукт виробничого процесу підприємства. Це вироби та продукти, повністю закінчені обробкою на даному підприємстві, що відповідають вимогам стандартів та технічним умовам, прийняті відділенням технічного контролю та здані на склад готової продукції.

Відповідно до Методичних вказівок щодо обліку матеріально-виробничих запасів готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу, технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством.

З погляду обліку готова продукція - це вироби, які відповідають певним стандартам і прийняті складу чи передані замовнику.

І економічна теорія, і теорія бухгалтерського обліку дають ідентичне тлумачення поняття готова продукція.

Основна функція промислового підприємства полягає у перетворенні сировини та матеріалів на готову продукцію.

Готова продукція для підприємства є його закінченим виробом, який відповідає ГОСТам або технічним умовам, прийнятий відділом технічного контролю, забезпечений сертифікатом, що засвідчує його якість.

Процес реалізації продукції формується на трьох основних стадіях: випуск продукції з виробництва та її надходження на склад готової продукції, відвантаження продукції покупцям та грошові розрахунки за відвантажену продукцію.

На першій стадії формування реалізованої продукції пов'язане з кількістю випущеної продукції, відповідно до певних норм якості та запитів покупців. Так, якщо вироблена мала кількість якісної продукції, то, відповідно, і попит на неї буде низьким, а отже, і обсяг реалізації також буде низьким. Якщо випуск продукції відбувається у великій кількості і заздалегідь не вивчені потреби покупців, то можливо, що ця продукція буде важко реалізована або взагалі не реалізована.

Безпосередньо реалізація продукції складає другої стадії виробничо-фінансової діяльності підприємства. Відвантаження продукції відбувається за договорами купівлі-продажу продукції, де обговорюються та фіксуються всі умови продажу товарів (строки постачання, місце постачання, вид оплати та її строки тощо). Відвантаження продукції може здійснюватися як після оплати, так і з наступною оплатою. Для підприємства важливо, щоб затримка оплати продукції не була тривалою за часом, необхідно вживати заходів щодо стягнення заборгованості з покупців у цій ситуації.

Схема технологічного процесу готової продукції представлена малюнку 3.

Рис. 3. Схема технологічного процесу готової продукції

Сировина - це видобуті корисні копалини, виготовлені з них матеріали, що підлягають подальшій переробці.

Реалізація продукції - це завершена стадія кругообігу коштів підприємства після виробництва.

Під відвантаженою продукцією розуміють продукцію та послуги, платіжні документи на які здані постачальником до банку, але не сплачені покупцями.

Реалізованою вважається продукція, яку надійшла плата від покупця на розрахунковий чи інший рахунок постачальника.

У умовах основне значення надається реалізації продукції за договорами поставки -- одному з основних показників роботи, визначальному ефективність, доцільність господарську діяльність підприємства.

Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських коштів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед бюджетом, банками з позик, робітниками та службовцями, постачальниками та відшкодовувати вироблені витрати. Тому у системі організації бухгалтерського обліку на підприємствах особливе місце посідає облік готової продукції, її відвантаження та реалізації.

p align="justify"> Велике значення для правильної організації обліку готової продукції та її реалізації має нормативне регулювання, що встановлює основні методи та способи організації даної галузі обліку.

Організаційно-методологічні засади обліку готової продукції та її реалізації на території Російської Федераціїрегламентуються такими основними документами, як Федеральним законом «Про бухгалтерський облік», Планом рахунків та Інструкцією щодо його застосування, ПБО 5/01 «Облік матеріально-виробничих запасів» та ПБО 9/99 «Доходи організації», Податковим кодексом РФ та Цивільним КодексомРФ.

Основним документом, який регулює організацію бухгалтерського обліку у Росії, є Федеральний закон «Про бухгалтерський облік». Він дає визначення основним поняттям, що використовуються у бухгалтерському обліку, визначає сферу дії цього закону, основні вимоги до організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

готовий продукція облік інвентаризація

Порядок відображення готової продукції у бухгалтерському обліку визначено Планом рахунків та Інструкцією щодо його застосування. В Інструкції дано характеристику синтетичного рахунку з обліку готової продукції та наведено типову схему кореспонденції його з іншими синтетичними рахунками.

Так, згідно з Планом рахунків облік готової продукції ведеться на активному рахунку 43 «Готова продукція». Рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції. Цей рахунок використовується організаціями, які здійснюють промислову, сільськогосподарську та іншу виробничу діяльність. Аналітичний облік за рахунком 43 «Готова продукція» ведеться за місцями зберігання та окремими видами готової продукції.

ПБО 5/01 встановлює правила формування у бухгалтерському обліку інформації про матеріально-виробничі запаси організації та визначає, що готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для подальшої реалізації.

Також ПБО визначає способи оцінки матеріально-виробничих запасів при відпустці їх у виробництво та інше вибуття:

за собівартістю кожної одиниці;

за середньою собівартістю;

За собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ФІФО);

За собівартістю останніх за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ЛІФО).

ДК РФ у частині другій визначає загальні положенняпро купівлю-продаж. Так, дано поняття договору купівлі-продажу, визначено, що розуміти під терміном виконання обов'язку передати товар, обумовлено обов'язки та відповідальність продавця у частині виконання ним своїх зобов'язань, наслідки у разі невиконання зобов'язань та надано інші основні поняття.

ПБО 9/99 «Доходи організації» визначає, що доходами від звичайних видів діяльності є виторг від продажу продукції та товарів, надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг.

У ПБО 9/99 перераховується низка умов, за яких виручка визнається у бухгалтерському обліку:

а) організація має право на отримання цієї виручки, яка випливає з конкретного договору або підтверджена іншим відповідним чином;

б) суму виручки може бути визначено;

в) є упевненість у цьому, що результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації у разі, коли організація отримала у оплату актив чи відсутня невизначеність щодо отримання активу та інших.

У зарубіжній практиці ведення бухгалтерського обліку, як і у російській, існує поняття «готова продукція». Так, згідно з МСФЗ 2 «Запаси» та ПБО 5/01 «Матеріально-виробничі запаси» готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів.

Розглядаючи трактування готової продукції міжнародних стандартах фінансової звітності і зіставляючи сенс і економічний зміст цього поняття з поняттям за російськими стандартами, можна дійти невтішного висновку, що вони ідентичні.

НК РФ у частині першій дає визначення такому поняттю, як «реалізація товарів, робіт, послуг», під яким розуміється відповідно передача на возмездной основі права власності на товари, результатів виконаних робіт однією особою іншій особі, возмездное надання послуг однією особою іншій особі.

Також у НК РФ обумовлено принципи визначення ціни товарів, робіт чи послуг з метою оподаткування.

Однак у нормативні та законодавчі акти часто вносяться зміни та доповнення, тому керівникам підприємств та бухгалтерам необхідно уважно стежити за змінами, що відбуваються, і вчасно реагувати на них.

2. Оцінка готової продукції, її номенклатура

Кінцевим етапом виробничого процесу є випуск готової продукції, внаслідок якого її вартість переходить із сфери виробництва у сферу обігу.

Готова продукція - це випущена з виробництва продукція, призначена для реалізації, яка пройшла контроль якості, і накладною здана на склад готової продукції.

Основними завданнями бухгалтерського обліку готової продукції є:

Контроль за виконанням завдань за обсягом, асортиментом, якістю випущеної продукції та зобов'язань щодо її постачання;

Контроль за виконанням плану реалізації продукції та своєчасністю розрахунків з покупцями та замовниками;

Контроль за збереженням готової продукції та дотриманням встановлених лімітів;

Своєчасне та достовірне визначення результатів, пов'язаних з відвантаженням та реалізацією продукції.

Найважливішою передумовою вирішення перерахованих завдань є економічно обґрунтована класифікація готових виробів певним ознакам, що дозволяє відрізняти один виріб від іншого (наприклад, маса, сорт).

Продукція підприємства за своїм складом та призначенням ділиться на валову та товарну.

До складу валової продукції підприємства включають вартість готових виробів, напівфабрикатів та послуг виробничого характеру, призначених для використання як усередині підприємства, так і відпущених на бік, вартість виготовлення та ремонту тари, якщо вона не включається до ціни продукції. Валова продукція характеризує загальний обсяг виробничої діяльності підприємства незалежно від рівня готовності продукції.

Товарна продукція – це продукція, призначена для реалізації споживачам. У цьому необхідно пам'ятати, що й підприємство виробляє продукцію з давальницького сировини, вона включається до складу товарної продукції без вартості сировини, тобто за вартістю обробки.

Готова продукція, як правило, має бути здана на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі. Планування та облік готової продукції на підприємствах ведуть за видами, найменуваннями та місцями зберігання у натуральних, умовно-натуральних та вартісних показниках.

Умовно-натуральні показники використовують із отримання узагальнених даних про однорідної продукції. Наприклад, кількість виробленої каустичної соди виявляється у тоннах умовної ваги, консервів - в умовних банках.

Надходження з виробництва готової продукції оформляється накладними, специфікаціями, приймальними актами та іншими первинними та зведеними документами.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання зазвичай здійснюється аналогічно обліку матеріальних запасів.

Останнім часом багато організацій застосовують безкартковий метод обліку готової продукції. При даному методіза допомогою ЕОМ щодня становлять оборотні відомості обліку випуску з виробництва та руху готової продукції щодо складів та інших місць зберігання. Залишки готової продукції періодично інвентаризують.

На автоматизованих складах замість карток складського обліку використовують, як правило, оперативні машинограми та відеограми залишків та рухи готової продукції за кожним найменуванням та видом.

Як і за матеріальними запасами, за готовою продукцією складають номенклатуру - цінник. Крім цінника розробляються довідники продукції, що містять відомості про оподатковувану та неоподатковувану різними видамиподатків продукції, про платників та вантажоодержувачів, середньоквартальної та середньорічної собівартості та ін.

Пунктом 59 Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженого наказом Мінфіну Росії від 29.07.98 № 34н (зі змінами та доповненнями), передбачена можливість оцінювати випущену продукцію за фактичною або нормативною (плановою) виробничої собівартостіяка включає витрати, пов'язані з використанням у процесі виробництва основних засобів сировини матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, та інші витрати на виробництво продукції, або за прямими статтями витрат.

Вибраний організацією метод оцінки готової продукції підлягає закріпленню у наказі про облікову політику.

Заключними записами рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" наприкінці місяця закривається, і сальдо на звітну дату відсутнє. Це означає, що вся виявлена сума відхилення фактичної собівартості готової продукції від нормативної списується незалежно кількості проданої продукції.

Якщо організація наприкінці місяця продала не всю випущену продукцію, її залишок складі відбивається у балансі по нормативної (планової) собівартості. Відповідно до Вказівок про порядок складання та подання бухгалтерської звітності, затверджених наказом Мінфіну РФ від 22.07.03 № 67н, проведення коригування на суму відхилення нормативної (планової) собівартості від фактичної не передбачено. При заповненні звіту про прибутки та збитки (форма № 2) сума перевищення фактичної виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції над нормативною (плановою) собівартістю включається до рядка «Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг». Навпаки, у разі перевищення нормативної (планової) собівартості над фактичною виробничою собівартістю сума даного відхилення зменшує дані щодо цього рядка.

Відповідно до пункту 59 Положення щодо ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації ВАТ «Самарський хлібозавод №2» оцінює випущену продукцію за фактичною виробничою собівартістю. Обраний організацією метод оцінки готової продукції закріплено у наказі про облікову політику.

3 . Методи обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості

Калькулювання собівартості є одним із найважливіших завдань управлінського обліку. Виражені у грошовій формі витрати на виробництво продукції є собівартістю. Собівартість складається з витрат за виробництво продукції таких як: сировина, матеріали, паливо, основні фонди, заробітня платавиробничого персоналу та інших витрат пов'язаних із виробництвом. Процес калькулювання може здійснюватися регулярно і на вимогу (наприклад, наприклад збирання та вимірювання витрат пов'язаних із введенням в експлуатацію нового обладнання для виробництва продукції).

Існують певні принципи відповідно до яких проводиться калькулювання незалежно від сфери діяльності, форми власності та розміру організації.

Готова продукція (виконані роботи, надані послуги) у бухгалтерському обліку може оцінюватися за одним із таких варіантів:

за фактичної виробничої собівартостіпродукції, що дорівнює сумі всіх витрат на її виготовлення. Цей спосіб оцінки застосовується порівняно рідко, в основному на підприємствах індивідуального виробництва. При цьому об'єкти, що калькулюються, іноді розчленовують по вузлах і великим конструктивним елементам. Через війну виробнича собівартість вироби складається із суми витрат за окремі його складові. Доцільна оцінка готової продукції за виробничою собівартістю та на підприємствах з обмеженою номенклатурою продукції, коли її випуск та продаж виробляються щодня. Недолік цього варіанта оцінки - неточності у обчисленні собівартості до завершення всіх робіт по об'єкту та закінчення звітного місяця;

за планової (нормативної) виробничої собівартості.При цьому визначають та окремо враховують відхилення фактичної виробничої собівартості за звітний місяць від планової (нормативної) собівартості. Позитивною стороноюзазначеної оцінки є її єдність у поточному обліку, під час планування та складання звітності. Однак якщо планова (нормативна) собівартість протягом року часто змінюється, доводиться виконувати досить трудомістку роботу щодо уточнення оцінки залишків готової продукції;

за облікових цін.У цьому випадку окремо враховується різниця між фактичною собівартістю та обліковою ціною. Досі даний варіант оцінки готової продукції був найбільш поширений. Його перевага проявляється у можливості зіставлення оцінки продукції в поточному обліку та звітності, що важливо для контролю за правильним визначенням обсягу товарного випуску;

за продажним (регульованим або вільним, ринковим) цінами та тарифами(без податку на додану вартість). Цей вид оцінки набуває у час все більшого поширення. Його використовують для обліку виконаних замовлень, продукції та робіт, ціна розрахунків за які базується на попередньо складеній та узгодженій із замовником калькуляції собівартості, коли для розрахунків застосовують заздалегідь обумовлені індивідуальні ціни або коли постачання продукції провадиться за стійкими цінами ринку;

за прямим статтям витратчи скороченої собівартості.

При застосуванні в обліку готової продукції облікових цін та планової (нормативної) собівартості виникає необхідність обчислення відхилень в оцінці товарного випуску за обліковими цінами від його фактичної виробничої собівартості. Це дозволяє незалежно від виду оцінки в поточному обліку визначити зрештою фактичну собівартість відвантаженої та відпущеної у порядку продажу продукції (робіт, послуг), а також залишків готових виробів на складах до кінця місяця.

Відсоток відхилення обчислюється як відношення фактичної собівартості залишку продукції початку місяця і продукції, випущеної з виробництва у цьому місяці, до вартості цього обсягу продукції облікових цінах.

За даними табл. 1 цей відсоток дорівнював 1% вартості за обліковими цінами.

Таблиця 2 – Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції.

Показник	За твердими обліковими цінами	За фактичною собівартістю	Відхилення (+,-)
Залишок готової продукції на початок місяця
Надійшло з виробництва

Відношення відхилень фактичної собівартості від вартості за твердими цінами, %
Відвантажено готової продукції
Залишок готової продукції на кінець місяця

Примноженням вартості відвантаженої продукції та вартості її залишку на складі на кінець місяця на обчислений відсоток визначають, яка частина відхилень відноситься на відвантажену та продукцію, що залишилася на складі.

(2 500 000 * 1: 100 = 25 000; 2 500 000 + 25 000 = = 2 525 000)

500 000 * 1: 100 = 5000; 500 000 + 5000 = 505 000.

Негативна сума відхилень фіксується методом червоного боку, позитивна - звичайним записом.

Подібний розрахунок становлять і за використання неповної виробничої собівартості. У цьому розрахунку немає необхідності, якщо організація використовує обліку випуску продукції рахунок 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)».

Дані про залишки готової продукції на початок місяця беруть із аналогічної відомості за минулий місяць або з регістрів поточного обліку. Вартість продукції, що надійшла з виробництва, визначають за обліковими цінами на основі даних аналітичного обліку її оприбуткування.

Насправді, зазначені у табл. 1, розрахунки складають за однорідними групами товарів (приблизно з однаковою рентабельністю), що забезпечує більшу точність у розрахунках відхилень.

Оцінюючи товарного випуску продукції за прямими статтями витрат виробнича (повна) фактична собівартість готової продукції не обчислюється. Витрати обслуговування виробництва та управління ним (загальногосподарські та інших.) за звітний період у повній сумі відносять на собівартість проданої продукції, т. е. списують на дебет рахунки Продажів.

4. Документальне оформлення руху готової продукції, її відвантаження та реалізації

Випущені з виробництва готові вироби здаються складу підприємства (експедицію) і документально оформляються. Документи, що відображають випуск та здачу готової продукції, мають загальне призначення, переважно однакові реквізити, і виписуються у двох примірниках під одним номером. У них зазначаються цех-здавач, склад-одержувач, найменування та номенклатурний номер виробу, дата здачі, облікова ціна та кількість зданої продукції. Один екземпляр документа знаходиться у виробничому цеху, а другий – на складі. На кожну партію продукції, що здається, роблять запис в обох примірниках приймально-здавальних документів. Після закінчення здачі всієї продукції в обох примірниках приймально-здавальних документів за кожним найменуванням, видом та сортом підраховують кількість штук або вагу цифрами та прописом. Дані про продукцію, що здається, підтверджуються розпискою приймача в екземплярі здавача і, навпаки, розпискою здавача в екземплярі приймача.

До приймально-здавальних документів, як правило, додається висновок лабораторії або відділу технічного контролю якості продукції або робиться відмітка про це на самому документі. При цьому слід звернути увагу на те, що дані первинних документів про випущену продукцію повинні відповідати даним журналів оперативного виробничого обліку.

Відвантаження та відпуск готових виробів покупцям здійснюється на підставі укладених з ними договорів або безпосередньо у процесі вільної торгівлі.

Оперативний облік виконання договорів реалізації продукції веде відділ збуту, який виписує наказ-накладную. У ній поєднуються два документи: наказ по складу на відвантаження продукції та накладна на відпустку продукції зі складу.

Дані наказу на відпустку продукції заповнює відділ збуту, а дані про фактичну відпустку - матеріально-відповідальну особу, яка відпустила продукцію.

Фактичну відпустку продукції зі складу оформлюють рахунок-фактурою, товарно-транспортною накладною. Представники місцевих покупців отримують продукцію на складах після пред'явлення довіреності та розписки у наказі-накладній. Під час доставки продукції покупцям централізовано, в отриманні продукції зі складів розписуються працівники транспортно-експедиційної служби.

Іногороднім покупцям продукція відвантажується автомобільним транспортом. У цьому випадку наказ-накладна є супровідним документом вантажу в дорозі і передається одержувачу вантажу разом з продукцією.

ВАТ "Самарський хлібозавод №2" має власний автотранспорт для перевезення готової продукції. Відпустку продукції оформляють товарно-транспортною накладною. Зазвичай її виписують у чотирьох примірниках: перший залишається у відправника вантажу для списання відвантаженої продукції зі складу; інші екземпляри, завірені підписом та печаткою відправника вантажу, вручаються водієві. Водій потім здає відправнику вантажу другий примірник з позначкою про передачу вантажу покупцю, а третій і четвертий - у своє автогосподарство.

З товарних документів бухгалтерія виробничого підприємства ВАТ «Самарський хлібозавод №2» виписує з ім'ям покупця розрахункові документи - рахунок фактури обліку податку додану вартість. У розрахункових документах вказують найменування та місцезнаходження постачальника та покупця, номер договору поставки, вид відправки, суму платежу за договором, вартість додатково оплачуваних тари та упаковки, транспортні тарифи, що підлягають відшкодуванню покупцями (якщо це передбачено договором), суму податку на додану вартість, що виділяється окремим рядком.

Дані розрахункових документів щодня записують у відомість обліку та реалізації продукції. Оперативний облік відвантаження ведуть у відділі збуту (експедиції) у спеціальних картках, книгах чи журналах, а при використанні ЕОМ – у машинограмах відвантаження продукції.

Реалізація продукції покупцям провадиться за такими цінами:

за вільними відпускними цінами, збільшеними на суму ПДВ;

за державними регульованими оптовими цінами, збільшеними на суму ПДВ;

5. Аналітичний облік готової продукції на складах та в бухгалтерії

У організації складського обліку велику роль грає порядок її комплектування, затарювання, передачі з виробництва, зберігання та відвантаження.

Складський облік готової продукції, як правило, ведуть за видами, найменуваннями та місцями зберігання у натуральних, умовно-натуральних та вартісних показниках.

На багатьох підприємствах готову продукцію комплектують та упаковують у виробничих цехах. На склад вона надходить у лотках (коробах), що мають певне маркування із зазначенням найменування продукції та її кількості. З цього ж маркування, не розкриваючи короба, готову продукцію передають покупцям. При цьому комірники не перевіряють вміст коробок (лотків) та по суті відповідають не за кількість прийнятої продукції, а за кількість прийнятих коробок (лотків) з продукцією певної номенклатури. На таких підприємствах облік руху готової продукції складі необхідно вести у натуральному і вартісному вираженні, а й у кількості місць (коробок) певної маркування.

Продукція, що поступила на склад, на більшості підприємств зберігається по партіях. До кожної партії прикріплюється ярлик контролю за термінами зберігання, черговістю відпустки виробів, встановлення винуватців шлюбу тощо.

У ВАТ «Самарський хлібозавод №2», як і багатьох дрібних виробничих підприємствах, складський облік готової продукції ведуть у звіті про рух готової продукції. Цей звіт поєднує складський облік та звітність комірника.

На великих підприємствах на кожне найменування продукції бухгалтерія відкриває картку складського обліку та видає її працівникові складу під розписку у реєстрі карток. Картки розміщуються у картотеці складу за номенклатурними номерами продукції. Матеріально відповідальна особа робить записи в картках по кожному прибутковому та видатковому документу окремим рядком. Після кожного запису визначається та записується у відповідній графі залишок готової продукції.

Працівник бухгалтерії періодично перевіряє правильність оформлення прибуткових та видаткових документів та записів у картках складського обліку. Перевірка проводиться у присутності матеріально відповідальної особи. Правильність записів у картках бухгалтер підтверджує своїм підписом у графі "контроль" із зазначенням дати перевірки. Виявлені розбіжності та помилки тут же усуваються.

Залишки готової продукції початку наступного місяця переносяться з карток складського обліку у відомість залишків (сальдову книгу) по складу. Її підсумки звіряють із даними бухгалтерії.

В автоматизованому складському господарстві, так і на ВАТ «Самарський хлібозавод №2», замість карток і книг застосовують машинограми - відомості, що відображають залишки та рух готових виробів. Використання машинограм прискорює процес реєстрації та відображення інформації, посилює контроль за рухом та станом готових виробів на складі та підвищує ефективність оперативного управління складським господарством.

У встановлені терміни, завідувачі складами (комірники), на підставі первинних прибуткових та видаткових документів, складають та подають до бухгалтерії звіти про рух готових виробів у двох примірниках. Вони вказуються залишки готових виробів початку і поклала край звітного періоду, і навіть їх рух, надходження і вибуття. Перший екземпляр звіту залишається у бухгалтерії, а другий, з розпискою бухгалтера, повертається матеріально відповідальній особі та є підтвердженням здачі звіту.

Усі первинні документи, що відбивають рух готових виробів, також періодично здаються бухгалтерію матеріально відповідальними особами. Вони можуть бути додані до звіту про рух готових виробів, або для цього складають реєстр типової форми (М-18). Реєстр складається окремо після приходу та відпуску готової продукції.

У бухгалтерії звіти матеріально відповідальних осіб, а також прибуткові та видаткові документи про рух готової продукції піддаються перевірці та таксі. Під час перевірки звертається увага на: правильність оформлення документів; законність і доцільність операцій, що відображаються; відповідність дат документів тому періоду, протягом якого складено звіт; правильність перенесення залишків із попереднього звіту. Потім перевіряються підсумки по приходу та витраті та точність визначення залишків на кінець звітного періоду.

Після перевірки звіту та первинних документів бухгалтер приступає до їхньої бухгалтерської обробки. Її сутність полягає у складанні бухгалтерських проводок з кожної господарської операції та підготовці документів та звіту для запису в облікові регістри.

Приймальні накладні на випуск готової продукції записуються у відомості випуску готових виробів. Після закінчення місяця у відомості підраховують кількість випуску по кожному виду виробів і визначають вартість випущеної продукції за обліковими цінами, фактичною собівартістю та відпускними цінами. Якщо облікову ціну є планова (нормативна) виробнича собівартість продукції, виявляється виробничий результат діяльності (економія чи перевитрата).

6. Синтетичний облік відвантаження та реалізації готової продукції

За будь-якого способу обліку готової продукції з дебету рахунки 43 відбивається її надходження складу організації. Якщо облік готової продукції ведеться за фактичною собівартістю, як на даному підприємстві, то надходження готової продукції на склад відображається за витратами, що фактично склалися, на її виготовлення за дебетом рахунку 43 «Готова продукція» і кредитом рахунку 20 «Основне виробництво». При цьому фактичну собівартість готової продукції можна розрахувати лише після закінчення звітного періоду (місяця).

У тому випадку, якщо у наказі про облікову політику закріплено спосіб обліку готової продукції за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, то вона може враховуватися із застосуванням та без застосування рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)».

Якщо рахунок 40 не використовується, то на синтетичному рахунку 43 готова продукція відображається за фактичною виробничою собівартістю (аналогічно способу обліку фактичної собівартості); а в аналітичному обліку - за нормативною (плановою) собівартістю з виділенням відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від вартості за обліковими цінами (планової собівартості). Такі відхилення враховуються за однорідними групами готової продукції, які формуються організацією виходячи з рівня відхилень фактичної виробничої собівартості вартості за обліковими цінами окремих виробів.

При списанні готової продукції з рахунку 43 сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами визначається на основі відсотків відхилень у відвантаженій (проданій) продукції.

Якщо облік готової продукції на рахунку 43 ведеться за нормативною (плановою) собівартістю, складаються такі бухгалтерські записи:

Дт рах. 43 «Готова продукція», Кт рах. 20 «Основне виробництво» -

у сумі оприбуткованої складу готової продукції з нормативної (планової) собівартості;

Дт рах. 43 «Готова продукція»,

Кт рах. 20 «Основне виробництво» - сторнується сума відхилень (економії) або відображається сума відхилень (перевитрати) фактичної собівартості від нормативної (планової) за випущеною та зданою на склад готової продукції;

Дт рах. 90 «Продажі», субрахунок 2 «Собівартість продажів»,45 Товари відвантажені",

Кт рах. 43 «Готова продукція» - у сумі відвантаженої готової продукції з нормативної (планової) собівартості;

Дт рах. 90/2 «Собівартість продажу», 45 «Товари відвантажені»,

Кт рах. 43 "Готова продукція" - сторнується сума відхилень (економії) або відображається сума відхилень (перевитрати) фактичної собівартості від нормативної (планової) за відвантаженою за місяць продукції.

Якщо готова продукція враховується за нормативною (плановою) собівартістю із застосуванням рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)», то порядок її обліку має такі особливості.

Готова продукція відбивається на рахунку 43 «Готова продукція» за нормативною (плановою) собівартістю. По дебету рахунки 40 «Випуск продукції (робіт, послуг) враховується фактична виробнича собівартість випущеної з продукції в кореспонденції з рахунками обліку витрат. В обліку складається наступний бухгалтерський запис:

Дт рах. 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»,

Кт рах. 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва»,

29 «Обслуговуючі виробництва та господарства» -

на вартість (фактичну собівартість) випущеної продукції.

За кредитом рахунки 40 відображається нормативна (планова) собівартість виробленої та зданої складу готової продукції кореспонденції з рахунком 43 «Готова продукція».

Списання відвантаженої та проданої готової продукції відображається в обліку аналогічним записом, як і у разі використання варіанта оцінки готової продукції без застосування рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»:

Дт рах, 90/2 «Собівартість продажів»,

Кт рах. 43 «Готова продукція» - у сумі нормативної (планової) собівартості проданої продукції.

Облік наявності та руху готової продукції здійснюють на активному рахунку 43 «Готова продукція». Цей рахунок використовується організаціями галузей матеріального виробництва. Готові вироби, придбані для комплектації або як товари для продажу, враховують на рахунку 41 «Товари». Вартість виконаних робіт та наданих послуг на бік також не відображають на рахунку 43 «Готова продукція». Фактичні витрати з них списують з рахунків витрат за виробництво дебет рахунки 90 «Продажі». Продукція, яка не підлягає здачі на місці та не оформлена актом приймання, залишається у складі незавершеного виробництва та на рахунку 43 «Готова продукція» не враховується.

Синтетичний облік готової продукції може здійснюватися у двох варіантах: без використання рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» та з використанням рахунку 40.

При першому варіанті, що є традиційним для нашої облікової практики, готову продукцію враховують на синтетичному рахунку 43 фактичної виробничої собівартості. Проте аналітичний облік окремих видів готової продукції здійснюють, як правило, за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими цінами та ін.) з виділенням відхилень фактичної собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами окремих виробів та обліковуються на окремому аналітичному рахунку.

Оприбуткування готової продукції за обліковими цінами оформляють бухгалтерським записом за дебетом рахунка 43 «Готова продукція» та кредитом рахунка 20 «Основне виробництво».

Після закінчення місяця обчислюють фактичну собівартість оприбуткованої готової продукції, визначають відхилення фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами та списують це відхилення з кредиту рахунку 20 «Основне виробництво» до дебету рахунку 43 «Готова продукція» способом додаткової бухгалтерського проведенняабо способом "червоне сторно".

Якщо готова продукція повністю використовується в самій організації, то її можна надходити за дебетом рахунка 10 «Матеріали» та інших аналогічних рахунків із кредиту рахунка 20 «Основне виробництво».

Сільськогосподарські організації враховують рух сільськогосподарської продукції протягом року за плановою собівартістю, а після закінчення року її доводять до фактичної собівартості.

Відвантажену чи здану дома готову продукцію залежно та умовами поставки, обумовлених у договорі про поставку продукції, списують за обліковими цінами з кредиту рахунки 43 «Готова продукція» до дебету рахунків 45 «Товари відвантажені» чи рахунки 90 «Продажи». Після закінчення місяця визначають відхилення фактичної собівартості відвантаженої (реалізованої) продукції від вартості її за обліковими цінами та списують з кредиту рахунки 43 додатковою проводкою або способом «червоне сторно» до дебету рахунків 45 або 90.

Готову продукцію, передану іншим організаціям для реалізації на комісійних засадах, списують із кредиту рахунка 43 до дебету рахунку 45 «Товари відвантажені».

На підприємстві синтетичний облік готової продукції здійснюється без використання рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)».

Готову продукцію враховують на синтетичному рахунку 43 фактичної виробничої собівартості.

Оприбуткування готової продукції оформляють бухгалтерським записом:

Дт рах. 43 - Кт рах. 20 – 1970862,62 рублів.

Облік операцій із випуску готової продукції ведуть у журналі-ордері №101, 11.

Аналітичний облік руху готової продукції організації ведеться за кожним видом готової продукції та місцям її зберігання.

При автоматизації обліку - на ЕОМ оперативно отримують інформацію про рух готової продукції будь-яку дату у заданих угрупованнях.

Залишки готової продукції відображаються у бухгалтерському балансі за ст. 214 "Готова продукція та товари для перепродажу" групи статей "Запаси". За цією статтею згідно з Вказівками про порядок складання та подання бухгалтерської звітності показується фактична виробнича собівартість готової продукції, що залишилася у залишку на складі організації).

7. Порядок проведення інвентаризації готової продукції та відображення її результатів в обліку

Основне завдання інвентаризації готової продукції – перевірити відповідність її фактичної наявності на складі обліковим документам. У ході проведення інвентаризації одночасно виявляють вироби, не оформлені приймально-здавальними накладними, факти пересортиці, псування, надлишки та недостачі готової продукції, перевіряють документальну обґрунтованість залишку коштів за рахунком «Розрахунки з покупцями та замовниками», виявляють прострочену оплату виставлених рахунків.

Порядок проведення інвентаризації готової продукції переважно такий самий, як і за іншими матеріальними цінностями, що входять до складу матеріально-виробничих запасів. Відмінність у тому, що готові вироби часом зберігаються як на складах самої організації, а й у структурних підрозділах та інших організаціях на відповідальному зберіганні. Описи становлять окремо на товарно-матеріальні цінності, що у дорозі, відвантажені, не оплачені вчасно покупцями і перебувають у складах інших організацій. Оскільки рух готової продукції відбувається, як правило, інтенсивніше ніж сировини та матеріалів, то їх інвентаризацію слід проводити у стислий термін. При цьому перевіряються не тільки наявність продукції шляхом її обчислення, зважування, обміру, а й комплектність, сортність та інші якісні характеристики. В інвентаризаційних описах крім коду, найменування та кількості готової продукції вказують її номенклатурний номер, марку, сорт та інші відмінні ознаки, передбачені у стандартах та технічних умовах.

На залежалу та неповноцінну продукцію складають окремі описи. Вироби, що стали непридатними, до опису не включають. Там складають спеціальний акт, у якому вказують причини і винуватців псування готової продукції, суму втрат від псування.

Вироби, що надійшли під час інвентаризації, приймають у присутності інвентаризаційної комісії та включають до окремого опису.

Готову продукцію, що зберігається на складах інших організацій, включають до опису на підставі документів, що підтверджують її здачу на відповідальне зберігання. В описах відображають найменування, кількість, сорт, облікову вартість продукції, дату прийняття її на зберігання, місце знаходження, номери та дати виправдувальних документів. Збережені розписки на продукцію, залишену на відповідальне зберігання, мають бути переоформлені на дату, близьку до початку інвентаризації.

У описах на готову продукцію, що у дорозі, з кожної окремої відправці наводяться такі дані: найменування, кількість і вартість, дата відвантаження, і навіть перелік і номери документів, виходячи з яких ці цінності враховані на рахунках бухгалтерського обліку.

В описах готової продукції, відвантаженої та неоплаченої вчасно покупцями, по кожному окремому відвантаженню наводяться: найменування покупця, найменування продукції, сума, дата відвантаження, дата виписки та номер розрахункового документа.

Оформлені інвентаризаційні акти здають у бухгалтерію, де їх перевіряють, потім порівнюють фактичну наявність готової продукції з даними бухгалтерського обліку.

Подібні документи

Порядок документального оформлення відвантаження готової продукції на ТОВ "Вертикаль Покрівля". Облік продажу продукції залежно від способу її оцінки та моменту переходу права власності. Типові бухгалтерські операції з обліку продажу готової продукції.

курсова робота , доданий 09.03.2015

Організаційно-економічна характеристика ЗАТ "Сільце". Організація бухгалтерського обліку готової продукції на складі та в бухгалтерії. Облік відвантаження та реалізації готової продукції. Формування фінансових результатів від готової продукції.

звіт з практики, доданий 16.05.2012

Завдання бухгалтерського обліку готової продукції. Організація руху готової продукції на складі та в бухгалтерії. Синтетичний та аналітичний облік готової продукції у ВАТ "Глибоцька птахофабрика". Аналіз системи документування господарських операцій.

курсова робота , доданий 26.03.2015

Облік готової продукції. Визначення, склад, завдання, оцінка готової продукції. Облік надходження готової продукції з виробництва, відвантаження та реалізації готової продукції. Інвентаризація. Аудит готової продукції, операцій з обліку, операцій з відвантаження.

курсова робота , доданий 05.11.2008

Документальне оформлення та бухгалтерський облік руху готової продукції, виконаних робіт та послуг на підприємстві. Оцінка готової продукції, її номенклатура. Процедура проведення інвентаризації готової та відвантаженої продукції, відображення її результатів.

курсова робота , доданий 10.06.2010

Аналіз обліку випуску, відвантаження та реалізації готової продукції, порядок інвентаризації. Основні нормативно-правові документи, які діють дату виконання. Числовий приклад з обліку готової продукції та її руху у первинних облікових документах.

курсова робота , доданий 08.01.2009

Документальне оформлення випуску готової продукції, облік її відвантаження та реалізації. Облік товарообмінних операцій, витрат у. Облік реалізації продукції на умовах комісії та консигнації. Інвентаризація готової продукції та відвантажених товарів.

курс лекцій, доданий 03.11.2009

Характеристика організації та методики перевірки операцій з обліку готової продукції та її реалізації. Планування та організація проведення ревізії обліку відвантаження та реалізації готової продукції. Аудит обліку готової продукції та її реалізації на ТОВ "Політ".

курсова робота , доданий 24.06.2010

Правила обліку та оцінки готової продукції. Аналіз основних фінансових показників діяльності та особливості організації обліку готової продукції на прикладі ВАТ "АК "Транснафта". Шляхи вдосконалення обліку випуску, відвантаження та реалізації готової продукції.

курсова робота , доданий 28.12.2013

Поняття та оцінка готової продукції. Завдання обліку та аналізу її виробництва та реалізації, джерела інформації для аналізу. Існуючий порядок документального оформлення випуску та збуту готової продукції. Звітність матеріально відповідальних осіб.

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Подібні документи

Готова продукція та її оцінка. Облік реалізації продукції. Визначення виручки, її визнання та розкриття у бухгалтерській звітності інформації про виручку. Облік комерційних (невиробничих витрат). Інвентаризація готової та відвантаженої продукції.

курсова робота , доданий 14.09.2008

Основні завдання бухгалтерського обліку готової продукції. Кількісний облік продукції за видами та місцями її зберігання. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей. Складання найпростішої зміни з обліку готової продукції, її відвантаження та її реалізації.

курсова робота , доданий 03.02.2013

курс лекцій, доданий 03.11.2009

курсова робота , доданий 05.11.2008

курсова робота , доданий 28.12.2013

Документальне оформлення руху готової продукції. Облік випуску продукції з фактичної собівартості. Облік готової продукції у місцях зберігання та у бухгалтерії. Інвентаризація готової продукції та товарів. Облік та оцінка відвантаженої продукції.

реферат, доданий 21.04.2010

Завдання обліку, поняття, оцінка, облік випуску та наявності готової продукції, формування витрат на її продаж, облік реалізації готової продукції. Організація бухгалтерського обліку для підприємства, обгрунтування методу обліку витрат за виробництво продукції.

дипломна робота , доданий 16.06.2010

Облік відвантаження та реалізації готової продукції, робіт, послуг покупцям та замовникам

Облік відвантаження ДП

Відвантаження та відпустка ДП здійснюється складом на підставі наказів-накладних (транспортні накладні, довіреності відповідно до укладених договорів). У набувача право власності на продукцію виникає з її передачі, якщо інше не передбачено у договорі.

Якщо виручка від продажу продукції не може бути визнана в бухгалтерському обліку певний час, то при її фактичному відвантаженні проводиться списання продукції Д-т 45 К-т 43. Рахунок 45 активний. Сальдо – відвантажена покупцям продукція без початку права власності на продукцію. На рахунку 45 відвантажена продукція числиться досі визнання виручки у бухгалтерському обліку.

Товари відвантажені враховуються на рахунку 45 "Товари відвантажені" за вартістю, що складається з фактичної виробничої собівартості та витрат на відвантаження продукції (товарів) (при їх частковому списанні).

Дебетується рахунок 45 "Товари відвантажені" у кореспонденції з рахунками 43 "Готова продукція", 41 "Товари" відповідно до оформлених документів (накладних, приймально-здавальних актів та ін.) щодо відвантаження готових виробів (товарів) або передачі їх для продажу на комісійних засадах.

Прийняті на облік за рахунком 45 "Товари відвантажені" суми списуються до дебету рахунку 90 "Продажі" одночасно з визнанням виручки від продажу продукції (товарів) або при надходженні повідомлення комісіонера про продаж переданих йому виробів.

Облік витрат на продаж

Облік витрат на продаж- Це витрати організації зі збуту продукції та доведення її до споживачів. Вони включають витрати на тару та упаковку ДП. На рахунку Д-т 44 К-т 10, 50, 60, 70, 69, 71, 76. Витрати продаж можуть списуватися повністю або частково. Повністю Д-т 90 К-т 44, частково – Д-т 45 К-т 44. Рахунок 44 може мати сальдо, що означає залишок витрат продаж, які стосуються не реалізованої продукції.

Облік продажу продукції та розрахунків з покупцями

Собівартість проданої продукції формується на основі витрат організації на виробництво, зменшених на величину незавершеного виробництва, залишків ДП на складі та товарів відвантажених, але не проданих.

Для обчислення податку на прибуток включення доходів та витрат по реалізованій продукції до податкової бази здійснюється залежно від обраного в обліковій політиці варіанта:

· З відвантаження;

· після оплати.

Кореспонденція рахунків варіанта «при відвантаженні»:

Д-т45 К-т 43 - відвантажена ДП (без передачі права власності).

Д-т51 К-т 62 – оплачена продукція

Д-т62 К-т 90 – надано права власності на продукцію

Д-т90 К-т 45 – списано собівартість відвантаженої ДП

Д-т90 К-т 68 – нараховано ПДВ

Д-т90,99 К-т 99,90 - фінансовий результат.

Кореспонденція рахунків варіанта «з оплати»:

Д-т51 К-т 62-2 – отримано аванс від покупця

Д-т76 К-т 68 – нараховано ПДВ із суми авансу

Д-т62-1 К-т 90-1 – пред'явлено до оплати рахунок за відвантажену продукцію

Д-т90-2 К-т 43 – списано собівартість відвантаженої продукції

Д-т90-2 К-т 44 – списані витрати на продаж відвантаженої продукції

Д-т90-3 К-т 76 – нараховано ПДВ

Д-т90 К-т 99 – прибуток

Д-т68 К-т 76 – відновлено ПДВ у сумі авансу

Д-т62-2 К-т 62-1 – зараховано раніше отримані аванс.

Для обліку продажів використовується рахунок 90 з його субрахунками. По Д-т відображаються 43, 40, 26, 44, 68, 76, 99, за К-т – 62, 99. Щомісяця визначається фінансовий результат і списується на рахунок 99. ПДВ належить до Д-т рахунку 90-3 у кореспонденції з рахунками 68 або 76, залежно від прийнятого моменту визначення виручки. Д-т 90-3 К-т 68 - по відвантаженню, Д-т 90-3 К-т 76 - по оплаті.

Якщо списується собівартість наданих послуг, то Д-т 90-2 К-т 20. Облік розрахунків із покупцями ведеться з рахунку 62. Сальдо – заборгованість покупців початку чи поклала край періоду. Д-т 50,51 К-т 62 – надійшли платежі продукції.

Облік готової продукції, її відвантаження та реалізації займає важливе місце у постановці бухгалтерського обліку організації, оскільки безпосередньо впливає фінансові результати її діяльності.

Завданнями обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації обліку є:

‑систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів та збереженням на складах;

‑ своєчасне та правильне документальне відображення випущеної, відвантаженої та реалізованої продукції;

‑ чітка організація розрахунків із покупцями;

‑ чіткий контроль за виконанням договорів поставок продукції за обсягом та асортиментом реалізованої продукції.

9.2. Документальне оформлення руху готової, відвантаженої та проданої продукції

Відповідно до ПБО 5/01 «Облік матеріально-виробничих запасів», готова продукція (далі – ДП) є частиною МПЗ, призначених для продажу, тому документальне відображення наявності та руху ДП аналогічне до обліку матеріалів.

Випуск ДП з виробництва та надходження її на склад ДП враховуються такими первинними обліковими документами, які не є типовими:

‑ приймально-здавальними накладними;

‑ специфікаціями;

‑ приймальними актами;

‑ відомостями здачі готової продукції з виробництва на склад та ін.

Перелічені документи заповнюються зазвичай у двох примірниках (один для цеху-здавача, інший залишається на складі), затверджуються в обліковій політиці організації та повинні містити реквізити, передбачені ст. 9 Федерального законувід 21.11.1996 N 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ.

Аналітичний облік руху ДП на складах ведеться аналогічно обліку матеріально-виробничих запасів у картках обліку готової продукції, що складається за типовою формою № М-17 за її найменуваннями, видами, місцями зберігання та матеріально відповідальними особами. У картках ведеться облік надходження з виробництва готових виробів, передачі (відвантаження, продажу) покупцям відповідно до первинних документів та дат руху. Причому після кожної операції у картці обов'язково виводиться її залишок.

На підставі даних, врахованих у картках, на складах складаються оборотні чи сальдові відомості ДП, що передаються до бухгалтерії. Відомості необхідні для ведення кількісного та вартісного обліку руху готової продукції на складах та організації контролю за збереженням цих цінностей.

На автоматизованих складах аналітичний облік руху ДП ведеться в машинограмах руху ДП за складом, що мають такий самий зміст, як і картки, але що складаються щодня в розрізі кожного найменування та виду готової продукції. Така система обліку зветься безкартковою.

Первинні облікові документи, що надійшли на склад протягом місяця та згруповані за місцями зберігання та видами ДП, надходять до бухгалтерії, де перевіряються та таксуються. Після цього на їх підставі в бухгалтерії щомісяця складається відомість випуску ДП, яка необхідна для оперативного контролю щоденного виконання плану випуску в розрізі найменувань продукції в кількісному та вартісному вимірі протягом місяця наростаючим підсумком. Для відображення надходження ДП із виробництва у вартісному вимірі використовуються облікові ціни номенклатури-цінника. Після закінчення місяця після розрахунку фактичної собівартості ДП за видами вона також показується у цій відомості.

Готова продукція, виготовлена для продажу та здана з виробництва на склад, підлягає відпустці, відвантаженню покупцям. Операції відвантаження, відпустки оформляються спеціальним первинним документом - наказом-накладною, форма та зміст якого визначаються організацією самостійно та затверджуються в обліковій політиці організації. Наказ-накладна є документом, що поєднує два документи:

‑ наказ складу на передачу, відпустку, відвантаження ДП покупцю – його виписує відповідна служба виходячи з умов договору з покупцем. На його основі комірник комплектує необхідну для реалізації продукцію та передає її експедитору для відправки.

‑ накладну на відпустку зі складу готової продукції (що складається за формою № М-15) – вона є підставою для передачі ДП експедитору. У ньому вказується витрата продукції.

Наказ-накладна оформляється у двох примірниках. Перший екземпляр передається експедитору - працівнику, який відправляє вантаж при пред'явленні ним довіреності на отримання цінностей (за формою № М-2 або № М-2а). У ньому зазначається кількість відправлених місць, маса вантажу відповідно до товарно-транспортної (форма № 1-Т) або залізничної накладної, вартість сплаченого тарифу за доставку продукції до покупця. Експедитор здає наказ-накладну та квитанцію транспортної організації до бухгалтерії для виписки платіжних документів та їх оплати покупцем (платіжної вимоги, рахунки-фактури та ін.). Другий екземпляр наказу-накладної використовується як виправдувальний документ про відпуск ДП складським персоналом, а також для відображення цієї операції у картках обліку матеріалів.

Підставою для виписки наказу-накладної є умови договорів із покупцями (договори купівлі-продажу, постачання, міни, комісії та ін.). У документі вказують найменування покупця, кількість та найменування продукції, ціну продукції, термін відвантаження, відпустки та ін.

За даними згрупованих первинних документів на відпустку (відвантаження) ДП залишають регістр аналітичного обліку – відомість продажу ДП.

На підставі документів, що засвідчують відвантаження, бухгалтерія постачальника складає розрахункові документи, які пред'являються покупцю для оплати, це:

‑ банківські розрахункові документи;

- Рахунок-фактура. Продавець ДП реєструє виставлені покупцю рахунки-фактури у книзі продажу та в журналі обліку виставлених рахунків-фактур.

Крім цього покупцю надаються:

- технічна документація;

‑ сертифікат про якість продукції;

‑ опис та комплектувальна відомість.

Якщо покупець виставляє претензію, він надсилає постачальнику претензійний лист, акт про приймання цінностей за формою № М-7, ухвалу суду про задоволення позову та інші необхідні документи.