Розрахунок норми обігових коштів. Види запасів (поточний, страховий, транспортний, технологічний, підготовчий)

ПРОБЛЕМА І РІШЕННЯ

У процесі господарської діяльності виробничі підприємства купують сировину та матеріали для виготовлення продукції та товари для продажу. Матеріали до відпустки їх у виробництво, готова продукція та товари до відвантаження покупцю зберігаються на складі.

Як надлишок, і недолік товарно-матеріальних запасів створюють проблеми. При надлишку збільшуються витрати на зберігання, брак основних матеріалів та сировини може призвести до перебоїв у виробничому циклі та дефіциту готової продукціїна складі.

Через відсутність необхідної кількості продукції підприємство втрачає дохід, потенційних та реальних клієнтів. Зростають витрати на усунення дефіциту: доводиться терміново закуповувати основні матеріали, необхідні для виробництва продукції, або товар-замінник, які часто купуються за завищеними цінами, оскільки в цій ситуації немає часу на пошук дешевших.

Щоб втрати були мінімальними, слід розрахувати норми товарно-матеріальних запасів.

ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНІ ЗАПАСИ ПІДПРИЄМСТВА

Відповідно до п. 2 Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» (ПБО 5/01), затвердженого Наказом Мінфіну Росії від 09.06.2001 № 44н (в ред. від 16.05.2016), з метою бухгалтерського обліку до товарно-матеріальних запасів можна віднести:

• виробничі запаси;
• тару для зберігання матеріальних цінностей на складі;
• товари, придбані на продаж;
• матеріальні цінності, які використовуються для господарських потреб організації;
• готової продукції.

Виробничі запаси— це сировина та матеріали, запасні частини та комплектуючі вироби, напівфабрикати, які використовуються в основному та допоміжному виробництві.

Готова продукція- Зроблені на підприємстві матеріальні цінності, що пройшли всі стадії обробки, повністю укомплектовані, здані на склад відповідно до затвердженого порядку їх приймання і готові до реалізації.

Товарамиє матеріальні цінності, придбані в інших організацій, призначені на продаж.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Облік товарно-матеріальних запасів на складі ведуть у натуральних та вартісних одиницях за партіями, номенклатурними номерами, групами тощо.

Запаси набувають і створюють для:

• забезпечення виробничої діяльності (запаси сировини та матеріалів, напівфабрикатів);
• продажі (запаси готової продукції, товарів для продажу);
• потреб допоміжних виробництв (наприклад, запасні частини та комплектуючі вироби для ремонту обладнання);
• забезпечення адміністративно-управлінської діяльності (канцелярське приладдя, оргтехніка тощо).

Структура запасів

Запаси підприємства можна умовно поділити на три основні групи:

• основний запас;
• тимчасовий запас;
• вимушений запас.

Основний запасслужить для забезпечення виробничої діяльності (сировина та матеріали) та продажів (товари та готова продукція) і складається з декількох частин:

• поточний запас сировини та матеріалів— необхідний виконання плану з випуску готової продукції, орієнтованого купівельний попит. Розмір цього запасу залежить від технологічного циклу виробництва;
• поточний товарний запас(Товари та готова продукція) - призначений для нормального функціонування процесу збуту, своєчасного виконання плану реалізації готової продукції та товарів. У виробничих підприємств його розмір залежить від часу реалізації, періодичності поставок, у торгових організацій — від цього, якими партіями надходить товар від постачальника, і навіть від періодичності та його поставки;
• страховий запас сировини та матеріалів— потрібен для того, щоб компенсувати невизначеності, пов'язані з виробничим процесом (наприклад, під час випуску бракованих виробів мати можливість швидко усунути шлюб або виготовити якісні вироби замість бракованих);
• страховий запас готової продукції та товарів- орієнтований на організацію позачергового постачання.

Тимчасовий товарний запас- Це надлишковий запас, який створюється на конкретний термін і складається з трьох основних видів:

• сезонний запас - формують у період сезонного зростання споживання на ринку (протягом сезону його слід реалізувати);
• маркетинговий запас - формують у період проведення маркетингових акцій (під час акцій цей запас реалізують);
• кон'юнктурний — в основному створюють торгові організації, щоб отримати додатковий прибуток за рахунок різниці між старою та новою ціною придбання (компанія залишає частину товару, придбаного раніше за нижчою ціною, а коли ціни на товар у постачальників підвищуються, викидає його на ринок).

Вимушений запасвиникає при затарювання складу. До нього відносяться неліквідні товари (товари нормальної якості, але обсягом, який важко швидко реалізувати).

Необхідний рівень виробництва та продажів забезпечує лише основний запас, тому норми розрахуємо саме для нього.

При нормуванні запасів слід взяти до уваги такі умови:

• частота придбання запасів, обсяги партій постачання, можливі товарні кредити;
• реалізація готової продукції (зміна обсягів продажу, знижки в ціні, стан попиту, розвиненість та надійність дилерської мережі);
• технологія виробничого процесу (тривалість підготовчого та основного процесу, особливості технології виробництва);
• витрати на зберігання запасів (складські витрати, можливе псування, заморожування коштів).

РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО РІВНЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Запаси готової продукції— це готова продукція, що зберігається на складі та відвантажувальних майданчиках, а також занурена у транспортні засоби, на які не оформлені відвантажувальні документи.

- Необхідний мінімум товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), який важливо мати на складі постійно. Норма запасу готової продукції має забезпечити виконання плану реалізації готової продукції на певний період. Якщо обсяги готової продукції вищі за розрахунковий норматив, це говорить про неефективність розподілу фінансового потоку на підприємстві. Коли фактичні залишки готової продукції складі нижче нормативних, виникають перебої у відвантаженні товарів покупцям. Як наслідок, підприємство втрачає потенційних клієнтів.

Окремі види виробів виготовляють партіями. Їх облік ведеться з кожної партії. Деякі види виробів надходять на склади поштучно. Відповідно, їх враховують за номенклатурними позиціями.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Готову продукцію під час вступу складу можна оцінювати за фактичної собівартості чи за плановими (обліковими) цінами.

Умови постачання визначають у договорі постачання. У ньому вказують обсяг, асортимент, ціну, умови доставки, терміни постачання продукції покупцю. Тому за нормування запасу готової продукції слід звернути особливу увагу на обсяги реалізації, графіки поставки та умови доставки, визначені в договорах.

При розрахунку норми запасу готової продукції складі основним критерієм є обсяг продажів. Важливий момент: для норм запасів готової продукції необхідно враховувати час на навантаження, комплектування партій готової продукції, упаковку, доставку покупцю, транспортування та розвантаження.

ДО ВІДОМА

Норматив залишків готової продукції складі розраховують множенням середньодобового кількість готової продукції, що надходить з виробництва, на норматив часу в добу.

Для розрахунку нормативу залишків готової продукції використовують:

• дані бухгалтерської звітності про залишки готової продукції;
• дані про заплановані обсяги випуску готової продукції;
• норми часу на зберігання та проведення складських операцій;
• норми часу на передпродажну підготовку;
• загальний обсяг реалізації готової продукції за плановий період (рік, квартал чи місяць).

Розрахунок нормативу запасів готової продукції складі

Етап 1.

Розраховуємо надходження готової продукції складу за плановий період.Плановий період може становити рік, квартал чи місяць. Знаючи прихід готової продукції складу за плановий період, можна визначити середньодобовий обсяг готової продукції.

Обсяг надходження готової продукції на склад у плановому періоді (РП) розраховують за формулою:

РП = ТП + ДП н - ДП до,

де ТП - готова товарна продукція, що реалізується на бік;

ДП н - залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду;

ДП до - залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

Етап 2.

Визначаємо середньодобовий обсяг готової продукції, що надходить складу.Період рахують у днях. Для розрахунків приймають місяць, квартал, рік (відповідно – 30, 90 та 360 днів).

Розрахунок середньодобового обсягу готової продукції, що надходить на склад, наступний: загальний обсяг надходження продукції за плановий період поділяють на число днів розрахункового періоду.

Формула розрахунку:

РП ср/с = РП / Т,

де РП ср/с - середньодобовий обсяг готової продукції, що надходить на склад;

РП - обсяг готової продукції, що надійшов на склад у плановому періоді;

Т- Плановий період у днях.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

На даному етапі розрахунки виробляють у натуральному вимірі, тому для продукції, яка має різні одиниці виміру (наприклад, штуки, кілограми, метри), середньодобовий обсяг повинен визначатися окремо за кожним найменуванням одиниць виміру.

Етап 3.

Визначаємо норматив часу, протягом якого готова продукція перебуває на складі з моменту надходження до моменту відвантаження.

Щоб дізнатися про норматив часу, слід підсумовувати всі норми часу, встановлені на складські операції: сортування, складування, упаковку, маркування готової продукції, на комплектування товарів для кожного замовника або вантажоодержувача. Важлива деталь: всі перелічені норми часу з метою розрахунку нормативу готової продукції мають бути виражені днями.

Формула розрахунку:

Н гп = Н підг + Н тек,

де Н гп - норматив часу запасів готової продукції;

Н підг - норма часу на підготовчі операції;

Н тек - норма часу на поточне зберігання.

Норма часу на підготовчі операції включає час на:

• приймання готової продукції та її складування;
• комплектацію партії готової продукції;
• упаковку та маркування;
• доставку продукції на станцію навантаження;
• очікування транспортних засобів та навантаження продукції;
• здачу вантажу та оформлення відвантажувальних документів.

Етап 4.

Розраховуємо норматив запасів готової продукції натуральних одиницях.Формула розрахунку:

НРП = Н гп × РП порівн/с,

де НРП - норма запасу готової продукції в натуральному вираженні;

Н гп - норматив часу запасів готової продукції, дн.;

РП ср/с — середньодобова кількість готової продукції, що надійшла в натуральних одиницях.

Етап 5.

Норматив запасів готової продукції, виражений у натуральному вимірі, переводимо у грошовий вираз.Для цього множимо одержаний норматив на середню облікову ціну однієї одиниці продукції.

Облікова ціна- Це ціна, за якою готову продукцію враховують на складі (можна враховувати за фактичною собівартістю або за плановою вартістю).

ПРИКЛАД 1

Виробнича компанія виготовляє штучні вироби. Складський облік ведеться за номенклатурними позиціями. Продукцію надходять на склад за плановою ціною, яка становить 1500 руб. за штуку. Плановий період – квартал.

Необхідно розрахувати норматив запасів готовоїпродукції у першому кварталі 2017 р.. Цього кварталу відділ збуту планує відвантажити покупцям 1600 виробів. Надалі очікуваний обсяг реалізації вирішено довести до 2000 виробів на квартал.

За даними бухгалтерського обліку залишок готової продукції на кінець четвертого кварталу 2016 р. 260 шт. Керівництво компанії визнало, що допустимий обсяг продукції на складі наприкінці кожного кварталу повинен становити не більше 15 % від обсягу реалізації у наступному кварталі. Тому для розрахунку нормативу готової продукції було вирішено прийняти на кінець першого кварталу 2017 р. залишок готової продукції рівним 300 шт. (2000 шт. × 15%).

До моменту відвантаження покупцю продукція зберігається складі загалом 8 днів. Час, необхідний на передпродажну підготовку (сортування, упаковка) - 0,5 дні, доставка покупцю - 1 день.

1. Розрахуємо плановий випуск готової продукції у першому кварталі2017 р. у натуральних одиницях. Для цього складемо залишок готової продукції на складі на початок першого кварталу та плановий обсяг реалізації продукції в цьому кварталі, а з отриманої суми віднімемо залишок готової продукції на кінець першого кварталу.

Випуск готової продукції складе:

260 шт. + 1600 шт. – 300 шт. = 1560 шт.

2. Визначимо середньодобовий обсяг готової продукції, що надходить складу. Для цього обсяг готової продукції, випущеної у першому кварталі, ділимо на кількість днів у плановому періоді. У нас плановий період квартал, значить, ділимо на 90 днів:

1560 шт. / 90 дн. = 17,33 прим.

На склад має надходити щодня 17 виробів.

3. Визначимо норматив часу, протягом якого готова продукція знаходиться на складі з моменту надходження до моменту відвантаження:

8 днів. (Зберігання на складі) + 0,5 дн. (Предпродажна підготовка) + 1 день (доставка до покупця) = 9,5 дн.

Норматив часу зберігання та збуту складає 9,5 дня.

4. Встановимо норматив запасів готової продукції натуральних одиницях. Для цього середньодобовий обсяг готової продукції, що надійшла на склад, множимо на розрахований вище норматив часу зберігання та збуту:

17 шт. × 9,5 дн. = 161,5 прим.

Норматив запасів готової продукції — 162 шт.

5. Визначимо норматив запасів готової продукції сумовому вираженні. Для цього отриманий норматив запасу в кількісному вираженні помножимо на облікову ціну, за якою випущені вироби приходять на склад:

162 шт. × 1500 руб. = 243 000 руб.

Норматив запасів готової продукції у грошовому еквіваленті складає 243 тис. руб.

Важливий момент:норму запасів готової продукції можна визначити, ґрунтуючись на періодичності постачання продукції замовнику. Покупці купують у компанії-виробника необхідну кількість товару, а вона заповнює розпродані запаси до цільового рівня з певною періодичністю.

ПРИКЛАД 2

На складі готової продукції виробничої компанії є товар "А", що реалізується протягом двох тижнів. Компанія визначила середній обсяг продажів, виходячи з продажів останнього кварталу.

У попередньому кварталі клієнтам відвантажили в середньому 300 штук товару за два тижні, тобто 300 шт. - Це середній обсяг споживання продукції за два тижні. Допустиме відхилення від середнього показника компанія прийняла рівним ±50 шт.

Відповідно, цільовий рівень поповнення запасів становитиме 350 шт. (300 + 50) плюс страховий запас, що становить 20 % від цільового запасу і дорівнює 70 шт. (350 шт. × 20%). Звідси норматив запасутовару «А»:

350 шт. + 70 шт. = 420 прим.

Отже встановлено нормативний рівень запасу товару «А», контрольний період — два тижні. Внаслідок реалізації товару протягом перших двох тижнів квітня його запас за даними складського обліку падає до 300 шт. (поточний рівень).

Через два тижні поточний запас порівнюють з нормативним і з'ясовується, що для поповнення запасу до нормативного рівня необхідно випустити 120 шт. товару (420 - 300) за два тижні. У два тижні квітня поточний рівень товару становить 250 штук. Отже, до нормативного рівня потрібно ще 170 прим. (420 – 250).

Наявність товару або готової продукції вище за норму вважається надлишком. Зайвий товарний запас може бути оборотним, але занадто великим. Тоді знижується обсяг закупівель чи обсяг випуску такого товару.

Зайвий товарний запас може мати повільну оборотність. У такому разі потрібно знизити ціну та стимулювати продаж (наприклад, надати знижки). Буває, зайвий товар не продається зовсім. Якщо витрата товару за три-чотири місяці не здійснювалася, то вона потрапляє до категорії «мертвого» товару.

ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАТИВНОГО РІВНЯ МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Нормування залишку сировини та виробничих матеріалів так само необхідно, як і нормування готової продукції на складі. Через брак запасу матеріалів може перерватися виробничий процес, а наднормативний залишок свідчить про неефективне використання коштів (закуповується більше матеріалів, ніж витрачається).

Норму запасів для сировини та матеріалів виробничого призначення розраховують на підставі програми випуску готової продукції, норм та періодичності списання матеріальних запасів у виробництво

Визначаючи потребу у матеріалах для виробництва, враховують:

• особливості технологічного процесу
• сезонність;
• використовувані виробничі потужності;
• трудові ресурси;
• автоматизацію виробничих процесів та ін.

При нормуванні залишків матеріальних запасів враховують час зберігання ТМЦ до відпустки у виробництво, і час, необхідний приймання, складування, навантаження, розвантаження, доставки матеріалів цех (виробниче подразделение).

Крім основного запасу, покликаного забезпечувати виробництво ресурсами між двома основними поставками, можна створювати страховий запас у разі зриву поставок, шлюбу і псування товарно-матеріальних цінностей, затримок на митниці тощо.

Як показує практика, страховий запас у більшості випадків становить 30-50% від середнього рівня поточного запасу.

НА ЗАМІТКУ

Страховий запас не передбачають у таких випадках:

вид МПЗ не є критичним для виробництва, тобто його можливий дефіцит не призведе до серйозних наслідків, суттєвих втрат або зупинки виробництва;

при нерегулярних (наприклад, сезонних) поставках;

при імпульсному витраті, коли короткі інтервали попиту на МПЗ перемежовуються тривалими інтервалами його повної відсутності.

Для розрахунку норми основного запасу ТМЦ необхідно знати загальну витрату матеріалів, які будуть відпущені у виробництво за певний плановий період. Така витрата зазвичай відображена у калькуляції витрат на виробництво. Нагадаємо, що плановий період визначається днями (місяць - 30 днів, квартал - 90 днів, рік - 360 днів).

Знаючи загальну витрату сировини та матеріалів за плановий період, можна визначити їх середньодобова витратаза формулою:

Р ср/с = Р / Т,

де Р ср/с - середньодобова витрата товарно-матеріальних цінностей;

Р - витрата сировини та матеріалів за плановий період;

• час зберігання матеріалів;
• час, необхідний приймання, складування, навантаження, розвантаження, доставки ТМЦ до цеху.

ПРИКЛАД 3

Кошторисом витрат на виробництво добрив передбачено, що протягом місяця витрачається сировина у кількості 1200 кг. Сировину завозять регулярно через 5 днів. Компанія страхового запасу не формує. Відповідно, норма запасу матеріальних цінностей становитиме 5 днів.

Визначимо потребу (норматив) по сировині:

1200 кг/30 дн. = 40 кг/дн. - Одноденна витрата матеріальних цінностей;

40 кг/дн. × 5 днів. = 200 кг- Норматив потреби в сировині між поставками.

Припустимо, 1 кг сировини коштує 100 руб. Тоді потреба у сировині складе:

200 кг × 100 руб. = 20 000 руб.

Виводимо загальну формулу нормативу по сировині та матеріалам (Н с/м):

Н с/м = Тнорм ×·С ×·Ц,

де Тнорм - норма запасу;

С - середньоденне споживання сировини у натуральних одиницях;

Ц - вартість одиниці споживаної сировини.

Розглянута норма запасу визначалася лише часом перебування сировини складі, тобто поточним складським запасом. Ми не врахували час на доставку та приймання сировини, на її підготовку до виробництва. З урахуванням цього часу норму запасу днями (Тнорм) можна розрахувати за формулою:

Тнорм = Ттек + Ттран + Тпідг + Тстрах,

де Ттек - поточна норма запасу, тобто час зберігання матеріалу на складі з моменту приходу до відпустки у виробництво;

Ттран - час доставки сировини до складу;

Тпідг - час на приймання сировини (зважування, розфасовка, складування);

Тстрах - час на підготовку сировини до виробництва (зважування, підготовка документів, доставка до цеху, приймання на складі цеху).

Нехай середній час складає:

• зберігання на складі - 5 дн.;
• транспортування - 1 день;
• приймання сировини - 0,5 дн.;
• підготовка сировини до виробництва - 0,5 дн.

Тнорм = 5+1+0,5+0,5=7 (днів).

Норматив сировини з урахуванням часу на його транспортування, приймання, зберігання та відпустку у виробництво становитиме:

• у натуральних одиницях: 40 кг/дн. × 7 днів. = 280 кг;
• у сумовому вираженні: 280 кг × 100 руб. = 28 000 руб.

ОПТИМАЛЬНИЙ РОЗМІР ПАРТІЇ ЗАМОВЛЕННЯ

Для нормування сировини та матеріалів важливо визначити оптимальний розмір партії замовлення та частоту завезення.

На розмір партії замовлення та оптимальну частоту завезення впливають такі фактори:

• обсягу попиту (обороту);
• транспортно-заготівельні витрати (доставка матеріалів до організації, навантаження на складі постачальника та розвантаження на складі покупця);
• витрати на зберігання запасу (оренда складського приміщення); заробітня платакомірників, втрати від природних втрат майна або збитки від зниження його споживчих якостей).

Одним із найбільш ефективних інструментів при розрахунку необхідного розміру замовлення є формула економічно оптимального розміру замовлення(формула Харріса-Вільсона):

де ГРЗ - оптимальний розмір замовлення, од. вим.;

А- Витрати на поставку одиниці замовленого продукту, руб.;

S- Потреба в продукті, що замовляється, од. вим.;

I- Витрати зберігання одиниці замовленого продукту, крб.

Важлива деталь:витрати на поставку одиниці продукту, що замовляється ( А) є витрати на поставку тільки однієї товарної позиції.

Середню собівартість запасу розраховують як середнє значення собівартості наприкінці періоду останні 12 місяців.

ПРИКЛАД 4

Виробнича компанія купує сировину для виготовлення сталевих виробів. Витрати на постачання 1 т металобрухту складають 250 руб., частка витрат на зберігання 1 т брухту 10 % від середньої вартості за розрахунковий місяць (коефіцієнт 0,1).

Вартість 1 т металобрухту 10 руб., місячна потреба 1500 т.

Ще одним важливим показником, який забезпечує безперебійність замовлення є точка відновлення замовлення.

Точку відновлення замовлення (Т з) визначають за формулою:

Т з = Р з × Тц + З р,

де Р з - Середня витрата товару в розрахунку на одиницю тривалості замовлення;

Тц - тривалість циклу замовлення (тимчасовий інтервал між розміщенням замовлення та його отриманням);

З р - Розмір резервного (гарантійного) запасу.

Розглянемо приклад розрахунку точки поновлення замовлення.

ПРИКЛАД 5

Виробнича компанія закуповує брухт. Річний обсяг попиту складає 18 000 ті дорівнює обсягу закупівель (металобрухт компанія витрачає рівномірно). Замовлення виконується протягом 7 днів.

Приймемо до розрахунку, що цього року 360 дн. Тоді середня витрата металу на одиницю тривалості замовлення становитиме:

Р з = 18000 т/360 дн. × 7 днів. = 350 т.

Страховий обсяг замовлення складає 50% від попиту, тобто 50% від витрат матеріалу на виготовлення замовлення:

350 т × 50 % = 175 т.

Визначимо точку поновлення замовлення:

Т з = 350 т + 175 т = 525 т.

Цей показник означає наступне: коли рівень запасу металобрухту на складі досягає 525 т, потрібно зробити чергове замовлення постачальнику.

1. Величина запасів готової продукції істотно впливає на доходи підприємства.
2. Нормування складських запасів дозволяє ефективно використовувати кошти.
3. Нормування готової продукції допомагає уникнути затарювання складу чи дефіциту товарної продукції, що може призвести до втрати потенційних клієнтів, погіршити імідж компанії.

Сторінка 1

Норма запасу готової продукції складі (включаючи товари відвантажені, якими розрахункові документи не здані до банку) визначається часом, необхідним для добірки, упаковки, накопичення замовлень до транзитної норми, доставки її до станції відправлення та оформлення платіжних документів. Норма на відвантажену продукцію, термін оплати якої не настав (продукція, що перебуває в дорозі), враховує час на обробку платіжних документів у банках постачальника та споживача, а також час середнього поштового пробігу платіжних документів до банку споживача та назад, включаючи акцепт рахунків.

Норма запасів готової продукції Тт встановлюється днями.

Відповідно до цього норма запасу готової продукції визначається часом: перебування продукції на заводських складах, коли вона підлягає здачі на склад готової продукції; виконання транспортно-експедиційних операцій; оформлення відвантажувальних документів

Особливого підходу до визначення норми запасу готової продукції вимагає і така форма обслуговування, коли постачальник з метою забезпечення високої надійності і точності поставок за договором із споживачем містить частину запасів готової продукції з його території.

Зазначена Методика регламентує способи розрахунку норм запасів готової продукції (сировини та матеріалів) у міністерствах (відомствах) – постачальниках, союзних республіках, об'єднаннях, а також для підприємств-виробників. Передбачається централізований розрахунок норм збутових запасів у міністерствах із використанням ЕОМ.

Нормативи оборотних засобів регулюють норми запасів сировини, матеріалів, палива та норми запасу готової продукції. Вони визначають оборотність і норматив своїх оборотних засобів у рублях під час складання фінансового плана.

Навіть це неповне коло чинників свідчить необхідність істотного розширення елементів розрахунку норм запасів готової продукції.

Норматив запасів готової продукції дорівнює добутку одноденного обороту товарної продукції, розрахованого за виробничою собівартістю, норму запасу готової продукції. Остання встановлюється залежно від часу на підбір видів та марок виробів, комплектування партій готової продукції, упаковка та транспортування виробів зі складу постачальника на станцію відправлення, а також від часу навантаження.

Відома виробнича собівартістьтоварного випуску в IV кварталі – 23 400 тис. руб. і норма запасу готової продукції складі підприємства - 6 5 дня.

Важливим завданням управління є контроль за залишками готової продукції на складі. Такий контроль здійснюється на підставі карток готової продукції, що відкриваються на складі за кожним видом продукції. Слід встановити норму запасу готової продукції складі та контролювати фактичне її наявність. Великі залишки продукції складі свідчать про збоях зі збутом чи неритмічністю її надходження складу. У будь-якому випадку слід ретельно аналізувати ці дані та своєчасно приймати рішення. Між залишками готової продукції складі, обсягом реалізації продукції і на прибутком існує певний зв'язок.

Сторінки:      1

Поточний запаспризначений для забезпечення виробництва матеріальними ресурсамиміж двома черговими постачаннями. Це основний вид запасу, найбільша величина в нормі ОБС Поточний запас у днях визначається за формулою:

де З п - вартість постачання;

І – інтервал між поставками.

Норматив поточного запасу розраховується за такою формулою:

З тек = Р добу * І,

Страховий запасвиникає внаслідок порушення часу постачання. У днях визначається за такою формулою:

Зст = Зті * 50%

Норматив страхового запасу:

З стор = Р добу * (І ф - І пл) * 0,5або З стор = Р добу * З стор.дн * 0,5,

де (І ф - І пл ) - Розрив в інтервалі поставок.

Транспортний запасстворюється на підприємствах ті поставки, якими виникає розрив між термінами надходження платіжних документів і матеріалів. Він визначається як перевищення термінів вантажообігу (час доставки товару від постачальника покупцю) над термінами документообігу.

Норматив транспортного запасу розраховується за такою формулою:

З тр = Р добу * (І ф - І пл) * 0,5або З стор = Р добу * З тр.дн * 0,5,

де З тр. Дн - норма транспортного запасу, дні.

Технологічний запас- час, необхідне підготовки матеріалів до виробництва. Норматив технологічного запасу визначається за такою формулою:

З тих = (З тек + З стор + З тр) * До тих,

де До тих – коефіцієнт технологічного запасу, %. Він встановлюється комісією з представників постачальника та споживача.

Підготовчий запасвстановлюється виходячи з технологічних розрахунків чи з допомогою хронометражу.

25. Показники ефективного використання оборотних засобів та шляхи прискорення оборотності.

Ефективність використання оборотних засобів характеризується системою показників. Найважливішим критерієм інтенсивності використання оборотних засобів є швидкість їх оборотності. Чим коротший період обороту коштів і чим менше вони знаходяться на різних стадіях обороту, тим ефективніше вони використовуються, тим більше коштів може бути спрямоване на інші цілі підприємства, тим нижча собівартість продукції.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується такими показниками.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів(Коб) показує кількість оборотів, скоєних оборотними коштами за аналізований період (квартал, півріччя, рік). Він розраховується як відношення обсягу реалізованої продукції до середнього залишку оборотних коштів за звітний період:

Чим більший коефіцієнт оборотності, тим ефективніше підприємство використовує оборотні кошти.

З формули видно, що збільшення кількості оборотів свідчить або про зростання обсягу реалізованої продукції при незмінному залишку оборотних коштів, або про вивільнення певної суми оборотних коштів при незмінному обсязі реалізації, або характеризує ситуацію, коли темпи зростання обсягу реалізації перевищують темпи зростання оборотних коштів. Прискорення чи уповільнення оборотності оборотних коштів визначається зіставленням фактичного коефіцієнта оборотності з його значенням за планом чи попередній період.

Тривалість одного обороту днямипоказує, який термін оборотні кошти здійснюють повний оборот, т. е. повертаються до підприємства як виручки від продукції. обчислюється шляхом розподілу кількості днів у звітному періоді (рік, півріччя, квартал) на коефіцієнт оборотності:

Підставляючи замість коефіцієнта оборотності його формулу, отримуємо:

у практиці фінансових розрахунків для спрощення при обчисленні тривалості одного обороту кількість днів на місяці приймається рівним 30, у кварталі – 90, у році – 360.

Коефіцієнт завантаження коштів у оборотіхарактеризує суму оборотних засобів, авансованих однією карбованець виручки від продукції. За аналогією з фондомісткістю основних засобів цей показник є оборотною фондомісткістю, тобто витрати оборотних коштів (у копійках) на один карбованець реалізованої продукції:

Коефіцієнт завантаження є величиною, зворотної коефіцієнту оборотності, отже, що менше коефіцієнт завантаження коштів у обороті, то ефективніше використовуються оборотні кошти для підприємства.

Крім розглянутих загальних показниківоборотності оборотних коштів, для виявлення конкретних причин зміни загальної оборотності визначаються показники приватної оборотності, які відображають ступінь використання оборотних коштів у кожній стадії кругообігу та окремим елементамоборотних засобів (розраховуються аналогічно наведеним вище формулам).

26. Ринок праці. Трудові ресурси Види зайнятості (повна, неповна, прихована,