Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів Основні засади оцінки ефективності інвестиційних проектів Основні засади оцінки інвестиційного проекту
Питання 12. Визначення та види ефективності інвестиційних проектів
Здійснення ефективних проектів збільшує вступає у розпорядження суспільства внутрішній валовий продукт (ВВП), який потім ділиться між суб'єктами, що беруть участь у проекті (фірмами, акціонерами та працівниками, банками, бюджетами різних рівнів тощо). Надходженнями та витратами цих суб'єктів визначаються різні видиефективності ІП.
- Ефективність проекту в цілому;
– ефективність участі у проекті.
Ефективність проекту загаломоцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників та пошуків джерел фінансування. Вона містить в собі:
- Громадську(соціально – економічну) ефективність проекту;
– комерційнуефективність проекту.
Показники суспільної ефективності враховують соціально-економічні наслідки здійснення ІП для суспільства загалом, у тому числі як безпосередні результати та витрати проекту, так і "зовнішні": витрати та результати у суміжних секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти.
Показники комерційної ефективності проекту враховують фінансові наслідки його здійснення для єдиного учасника, що реалізує ІП, у припущенні, що він здійснює всі необхідні для реалізації проекту витрати та користується всіма його результатами.
Показники ефективності проекту загалом характеризують з економічної точки зору технічні та організаційні проектні рішення.
Ефективність участі у проектівизначається з метою перевірки реалізованості ІП та зацікавленості у ньому всіх його учасників.
Ефективність участі у проекті включає:
* ефективність для підприємств-учасників ;
* ефективність інвестування в акції підприємства (ефективність для акціонерів);
* ефективність участі у проекті структур вищого рівня стосовно підприємств-учасників ІП, у тому числі:
– регіональну та народногосподарськуефективність – окремих регіонів і народного господарства РФ;
– галузевуефективність – для окремих галузей народного господарства, фінансово-промислових груп, об'єднань підприємств та холдингових структур;
В основу оцінок ефективності інвестиційних проектів покладено такі основні засади:
– розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу (Розрахункового періоду);
– моделювання грошових потоків, що включають усі пов'язані із здійсненням проекту припливи та відпливи коштів за розрахунковий період;
- Сумісність умов порівняння різних проектів(Варіантів проекту);
– принцип позитивності та максимуму ефекту. Для того щоб ІП з погляду інвестора було визнано ефективним, необхідно, щоб ефект від реалізації проекту був позитивним; при порівнянні альтернативних ІП перевага має надаватися проекту з найбільшим значенням ефекту;
- Облік фактора часу. Оцінюючи ефективність проекту повинні враховуватися різні аспекти чинника часу, зокрема динамічність параметрів проекту та її економічного оточення; розриви у часі (лаги) між виробництвом продукції чи надходженням ресурсів та їх оплатою; нерівноцінність різночасних витрат та/або результатів;
– облік лише майбутніх витрат та надходжень. При розрахунках показників ефективності повинні враховуватися тільки витрати та надходження, що мають бути в ході здійснення проекту, включаючи витрати, пов'язані із залученням раніше створених виробничих фондів, а також майбутні втрати, безпосередньо викликані здійсненням проекту (наприклад, від припинення діючого виробництва у зв'язку з організацією на його місці нового). Раніше створені ресурси, що використовуються в проекті, оцінюються не витратами на їх створення, а альтернативною вартістю (opportunity cost), що відображає максимальне значення втраченої вигоди, пов'язаної з найкращим можливим альтернативним використанням. Минули, вже здійснені витрати, що не забезпечують можливості отримання альтернативних (тобто одержуваних поза цим проектом) доходів у перспективі (незворотні витрати, sunk cost) у грошових потоках не враховуються і на значення показників ефективності не впливають;
– облік найістотніших наслідків проекту. При визначенні ефективності ІП повинні враховуватись всі наслідки його реалізації, як безпосередньо економічні, так і позаекономічні;
- Облік наявності різних учасників проекту,розбіжності їхніх інтересів та різних оцінок вартості капіталу, що виражаються в індивідуальних значеннях норми дисконту;
- Багатоетапність оцінки. На різних стадіях розробки та здійснення проекту його ефективність визначається заново, з різною глибиною опрацювання;
- Облік впливу інфляції(Облік зміни цін на різні види продукції та ресурсів у період реалізації проекту);
– облік впливу невизначеності та ризиків, що супроводжують реалізацію проекту
Запитання 14. Загальна схема оцінки ефективності інвестиційних проектів
Оцінка ефективності інвестиційних проектів проводиться у два етапи.
На першому етапірозраховуються показники ефективності проекту загалом. Мета цього етапу – агрегована економічна оцінка проектних рішень та створення необхідних умов для пошуку інвесторів. Для локальних проектів оцінюється лише їхня комерційна ефективність і, якщо вона виявляється прийнятною, то можна переходити до другого етапу оцінки.
Якщо джерело та умови фінансування вже відомі, оцінки комерційної ефективності проекту можна не проводити.
Другий етапздійснюється після вироблення схеми фінансування. На цьому етапі уточнюється склад учасників та визначається фінансова реалізованість та ефективність участі у проекті кожного з них.
Для локальних проектів цьому етапі визначається ефективність участі у проекті окремих підприємств-учасників, ефективність інвестування у акції таких акціонерних підприємств.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
федеральне державне бюджетне освітня установа
вищого професійної освіти
«Забайкальський державний університет»
(ФДБОУ ВПО «ЗабДУ»)
Факультет додаткової професійної освіти
Кафедра будівництва
з дисципліни: «Управління проектом»
по темі «Ефективність інвестиційних проектів. Принципи оцінки ефективності»
Виконав ст. гр. ЕУНс-10
Атаджанян М.В.
Перевірив к.т.н, доцент
Морозов В.Т.
Вступ
Ефективність інвестиційних проектів
2 Економічна ефективність інвестиційних проектів
Принципи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Інвестиційна діяльність є одним із найважливіших аспектів функціонування будь-якої комерційної організації. Причинами, що зумовлюють необхідність інвестицій, є оновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробництва, освоєння нових видів діяльності.
Значення економічного аналізу для планування та здійснення інвестиційної діяльності важко переоцінити. При цьому особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів та сприяє прийняттю розумних та обґрунтованих управлінських рішень.
Дуже часто підприємство стикається з ситуацією, коли є низка альтернативних (взаємовиключних) інвестиційних проектів. Звісно, виникає у порівнянні цих проектів і виборі найпривабливіших їх за будь-яким критеріям.
В інвестиційній діяльності важливе значення має чинник ризику. Інвестування завжди пов'язане з іммобілізацією фінансових ресурсівпідприємства та зазвичай здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати.
У разі ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Водночас обсяг фінансових ресурсів у будь-якого підприємства обмежений. Тому актуальність теми реферату полягає у оптимізації капіталовкладень.
Мета написання реферату полягає у вивченні поняття "інвестиційні проекти", їх ефективність, а також розгляд принципів оцінки ефективності.
Завдання, що вирішуються під час написання реферату - ознайомлення з існуючими методами вибору оптимального інвестиційного проекту, набуття практичних навичок аналізу.
Реферат викладено на 29 стор. машинописного тексту, включаючи список використаних джерел
1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
1 Характеристика видів інвестиційних проектів
Як відомо, основні засоби - це сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються як засоби праці та діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері.
У процесі експлуатації основні засоби морально старіють, фізично зношуються, тимчасово виходять із ладу. Тому підприємству для збереження та розширення виробничого потенціалу необхідно забезпечувати відтворення основних засобів та підтримку їх у працездатному стані. Останнє досягається проведенням поточного та капітального ремонтів.
Відтворення основних засобів може бути простим, розширеним та звуженим. У першому випадку відбувається проста заміна зношених основних засобів на кошти зі подібними техніко-економічними характеристиками. Розширене відтворення передбачає збільшення виробничих потужностей інтенсивним або екстенсивним шляхом, тобто через підвищення якості основних засобів з використанням досягнень науково-технічного прогресу або нарощування кількості основних засобів. Під звуженим відтворенням розуміють відсутність оновлення основних засобів та їхню поступову деградацію.
На сьогоднішній день у нашій країні переважає звужене та просте відтворення основних засобів, розширене ж має місце лише на окремих підприємствах чорної та кольорової металургії, лісової промисловості та у фінансово-банківському секторі. Ситуація, що склалася, обумовлена в першу чергу безперервним падінням протягом 8 років обсягу капітальних вкладень і зростанням строків їх освоєння.
Під довгостроковими інвестиціями в основні засоби слід розуміти витрати на створення та відтворення основних засобів. Інвестиції можуть здійснюватися у формі капітального будівництвата придбання об'єктів основних засобів.
За ознакою взаємозалежності можна виділити два види інвестиційних проектів: 1) альтернативні (взаємовиключні) (прийняття одного з них означає неможливість прийняття іншого) та 2) незалежні (прийняття одного з них не впливає на рішення про прийняття іншого).
Етапи аналізу ефективності інвестиційних проектів зображено на рис.1.1.
Мал. 1.1. Етапи аналізу ефективності інвестиційних проектів
При аналізі інвестиційних проектів виходять із певних припущень. По-перше, з кожним інвестиційним проектом прийнято пов'язувати грошовий потік, елементи якого є або чистими відтоками, або чистими притоками коштів. Під чистим відпливом розуміється перевищення поточних грошових витрат у проекті над поточними грошовими надходженнями. Грошовий потік, у якому притоки йдуть за відтоками, називається ординарним. Якщо притоки та відтоки чергуються, грошовий потік називається неординарним.
Найчастіше аналіз ведеться за роками, хоча це обмеження не є обов'язковим. Аналіз можна проводити за рівними періодами будь-якої тривалості. При цьому, однак, необхідно пам'ятати про сумісність величин елементів грошового потоку, процентної ставки та довжини періоду.
Передбачається, що це вкладення здійснюються наприкінці року, попереднього першому року реалізації проекту, хоча у принципі можуть здійснюватися протягом низки наступних років.
Приплив (відтік) коштів належить до кінця чергового року.
Показники, що використовуються при аналізі ефективності інвестицій, можна поділити на дві групи залежно від того, чи враховується тимчасовий аспект вартості грошей:
а) засновані на дисконтованих оцінках;
б) засновані на облікових оцінках.
1.2 Економічна ефективність інвестиційних проектів
Ефективність інвестиційних проектів має на увазі під собою відповідність проекту цілям та інтересам його учасників. Ефективне здійснення проектів збільшує вступає в повне розпорядження суспільства внутрішній валовий продукт, який ділиться між фірмами, банками, бюджетами різних рівнів, акціонерами та ін., що беруть участь у проекті.
Види ефективності:
1.Ефективність проекту загалом;
2.Ефективність участі у проекті.
Ефективність проекту загалом - оцінюється визначення можливої привабливості проекту майбутніх учасників й у пошуку джерел фінансування.
Вона включає громадську (соціально-економічну) і комерційну ефективність проекту.
Показники суспільної ефективності – соціально-економічні наслідки створення інвестиційного проекту для всього суспільства (у тому числі як безпосередні витрати та результати проекту) та «зовнішні»: витрати та результати у суміжних секторах економіки, соціальні, екологічні та інші позаекономічні ефекти. У деяких випадках, коли ці ефекти є дуже значними, за відсутності документів може бути використана оцінка незалежних кваліфікованих експертів. Показники комерційної ефективності проекту враховують фінансові наслідки здійснення для учасника, який реалізує інвестиційний проект.
Показники ефективності проекту загалом з економічної точки зору характеризують технологічні, технічні та організаційні аспекти.
Ефективність участі у проекті полягає у зацікавленості в ньому всіх його учасників та реалізованості інвестиційного проекту.
Ефективність участі у проекті має складатися з:
1.ефективності участі підприємств у проекті;
2.ефективності участі у проекті структур вищого рівня, ніж підприємств-учасників інвестиційного проекту;
.ефективність інвестування в акції підприємства;
.бюджетної ефективності інвестиційного проекту
Основні засади ефективності:
1.розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу до його припинення;
2.правильний розподіл грошових потоків, що включають усі пов'язані із здійсненням проекту грошові надходження та витрати за розрахунковий період з урахуванням можливостей використання різних валют;
.сумісність різних проектів;
.принцип позитивності та максимуму ефекту. З погляду інвестора, щоб інвестиційний проект було визнано ефективним, потрібно, щоб ефект реалізації проекту був із «плюсом»; при порівнянні кількох альтернатив інвестиційних проектів перевага має надаватися проекту з найбільшим значенням ефекту;
.облік чинника часу. Оцінюючи ефективність проекту необхідно враховувати різні аспекти чинника часу, і навіть зміни у часі проекту та її економічного оточення; тимчасовий розрив між надходженням ресурсів чи виробництвом продукції та їх оплатою; нерівноцінність різночасних витрат або результатів (переважніше ранні результати і пізніші витрати);
.облік лише майбутніх надходжень та витрат. При розрахунку показників ефективності потрібно враховувати тільки надходження та витрати, що плануються в процесі здійснення проекту, включаючи витрати, які пов'язані із залученням раніше утворених виробничих фондів, а також майбутні втрати, викликані здійсненням проекту (наприклад, від припинення діючого виробництва у зв'язку зі створенням на нього місці нового);
.облік усіх найістотніших наслідків проекту. Оцінюючи ефективності інвестиційного проекту треба враховувати всі наслідки його здійснення. Якщо їхній вплив на ефективність допускає кількісну оцінку, у випадках її слід провести. В інших випадках облік цього впливу повинен проводитись експертно;
.облік учасників проекту, протиріччя їх інтересів та різних оцінок вартості капіталу;
.поетапність оцінки. На різних етапах розробки та здійснення проекту (вибір схеми фінансування, обґрунтування інвестицій, економічний моніторинг) наново визначається його ефективність із різною глибиною опрацювання;
.облік впливу ефективність інвестиційного проекту потреби у оборотному капіталі, необхідний роботи створюваних на етапах реалізації проекту виробничих фондів;
.облік впливу інфляції (облік зміни ресурсів та ціни різні види продукції період реалізації проекту) і можливості використання кількох валют під час реалізації проекту;
.облік (у кількісному вигляді) впливу ризиків та невизначеності, що супроводжують реалізацію проекту.
Обсяг вихідної інформації залежить від стадії проектування, де проводиться оцінка ефективності.
Вихідні відомості повинні включати:
1. мета проекту;
2.характер виробництва, загальні відомостіпро застосовувану технологію, вид виробленої продукції (робіт, послуг);
.відомості про економічне оточення;
.умови початку та завершення здійснення проекту, тривалість розрахункового періоду.
Перед здійсненням оцінки ефективності експертно перебуває суспільна значущість проекту.
Суспільно значимими є народногосподарські, великомасштабні проекти.
на початковому етапірозраховуються показники ефективності проекту загалом.
Метою етапу є створення необхідних умов для пошуку інвесторів та агрегована економічна оцінка проектних рішень.
Для локальних проектів оцінці підлягає лише їхня комерційна ефективність, у разі її прийнятності рекомендується безпосередньо переходити до наступного етапу оцінки.
Насамперед для суспільно значних проектівоцінюється їхня загальна ефективність. За поганої суспільної ефективності такі проекти до реалізації не рекомендуються і не мають права претендувати на державну підтримку. За достатньої їхньої суспільної ефективності, оцінюється їхня комерційна ефективність. Якщо суспільно значущий інвестиційний проект має достатню комерційну ефективність, рекомендується розглянути можливість застосування різних формйого підтримки, що дозволяють підвищити його комерційну ефективність до рівня. Якщо умови та джерела фінансування вже відомі, оцінки комерційної ефективності проекту можна не проводити.
Після вироблення схеми фінансування здійснюється другий етап оцінки.
На цьому етапі береться до уваги склад учасників та розраховується фінансова ефективність та реалізованість участі у проекті кожного з них (галузева та регіональна ефективність, бюджетна ефективність, ефективність участі у проекті акціонерів та окремих підприємств тощо).
При оцінці ефективності інвестицій для певних учасників проекту потрібно додаткова інформаціяпро функції та склад цих учасників.
Для учасників, які одночасно виконують кілька різнорідних функцій у проекті (наприклад, інвесторів, які купують вироблену продукцію або надають позикові кошти), мають бути описані ці функції загалом. За тими учасниками, які на цьому етапі розрахунків вже визначені, потрібна інформація про їхній фінансовий стан та виробничий потенціал.
Виробничий потенціал підприємства розраховується величиною його виробничої потужності (краще у натуральній формі по кожному виду продукції), зносом та складом основного технічного обладнання, споруд та будівель, наявністю нематеріальних активів (патентів, ноу-хау, ліцензій), наявністю та професійно-кваліфікаційною структурою персоналу .
Коли у проекті передбачається створення нової фірми, необхідна попередньо зібрана інформація про її акціонерів та величину передбачуваного акціонерного капіталу. Тільки своїми функціями при реалізації проекту визначаються інші його учасники (наприклад, банк, що кредитує, орендодавець того чи іншого майна).
Відомості про економічне оточення проекту повинні включати:
1.прогнозну оцінку загального індексу інфляції та прогноз відносної або абсолютної зміни цін на деякі ресурси та продукти (послуги) на весь період реалізації проекту;
2.прогноз зміни обмінного курсу валюти або індексу внутрішньої інфляції іноземної валюти на весь час реалізації проекту (за попереднім та даним пунктами бажано формування різних сценаріїв прогнозу);
.відомості про систему оподаткування.
Визначення прогнозних цін зазвичай виробляється послідовно, з темпів зростання цін кожному етапі.
У деяких випадках динаміка прогнозованих цін визначається з необхідності зближення структури даних цін зі структурою світових цін.
Джерелом зазначеної інформації є перспективні прогнози та плани органів державного управлінняв сфері економічної політикита фінансів, аналіз тенденції зміни цін та валютного курсу, аналіз структури цін на ресурси та продукти (послуги) у Росії та світі.
Інформація про систему оподаткування повинна містити, насамперед, більш розгорнутий перелік податків, акцизів, зборів, мит та інших аналогічних платежів (далі – податки).
p align="justify"> Особлива увага повинна приділятися податкам, які регулюються регіональним законодавством (податки суб'єктів федерації та місцеві податки). По кожному виду податків необхідно навести такі відомості:
1.база оподаткування;
2.ставка податку;
.періодичність виплат податку (строки сплати);
.про пільги з податку (у частині, що належать до підприємств – учасників проекту). Якщо склад і розміри пільг встановлені федеральним законодавством, можна вказати документ, яким вони визначаються. Пільги, які запроваджено суб'єктами федерації та місцевою адміністрацією, описують повністю;
.розподіл податкових платежів між бюджетами різного рівня
Зазначена інформація наводиться за групами податків окремо, і платежі з них відбиваються у балансі підприємства по-різному. Якщо відомості про конкретний податок встановлені федеральним законодавством, можна лише вказати відповідний документ. В результаті, якщо для відповідного виду виробництва чи регіону цей податок обчислюється в іншому порядку, необхідно навести відповідне доповнення та зміну. Розрахунок показників комерційної ефективності ІП формується на таких принципах:
1.використовуються передбачені проектом (ринкові) поточні чи прогнозні ціни на матеріальні ресурси, продукти та послуги;
2.грошові потоки розраховуються у тих самих валютах, у яких проектом передбачається придбання ресурсів та оплата продукції;
.заробітня платавключається до складу операційних витрат у розмірах, визначених проектом (з урахуванням відрахувань);
.якщо проект передбачає одночасно і споживання, і виробництво деякої продукції (наприклад, виробництво та споживання комплектуючих виробів або обладнання), у розрахунку враховуються лише витрати на її виробництво, але не витрати на її придбання;
.при розрахунку враховуються відрахування, податки, збори та інше, передбачені законодавством, зокрема відшкодування ПДВ за споживані ресурси, встановлені законом податкові пільги тощо;
.якщо проектом передбачено повне або часткове зв'язування коштів (придбання цінних паперів, депонування та ін.), Вкладення відповідних сум (у вигляді відтоку) враховується в грошових потоках від інвестиційної діяльності, а надходження (у вигляді припливу) - у грошових потоках від операційної діяльності;
.якщо проект передбачає одночасне здійснення кількох видів операційної діяльності, до уваги беруться витрати на кожному їх.
Як вихідні форми для розрахунку комерційної ефективності проекту рекомендуються таблиці:
1.звіту про прибутки та збитки;
2.грошових потоків із розрахунком показників ефективності.
Для побудови звіту про прибутки та збитки необхідно навести відомості про податкові виплати щодо кожного виду податків.
Як (необов'язкове) доповнення може наводитися також прогноз балансу пасивів та активів за стадіями розрахунку (таблиця балансового звіту). У процесі розрахунку показників ефективності застосовуються два основні агрегати: сума надходжень та сума виплат.
З визначення, наведеного у методичних рекомендаціях Світового банку, сума надходжень - це сума вигод, отриманих результаті реалізації проекту, а сума виплат - сума витрат у реалізацію проекту.
У певних випадках можуть бути враховані інші надходження від інших видів діяльності, наприклад фінансових операцій з розміщення на депозит у банк вільних коштів. Тобто це такі виплати:
1.інвестиційні витрати, наприклад, витрати на будівництво заводу;
2.витрати на виробництво продукції (цегли);
.податкові виплати;
.Витрати обслуговування боргових зобов'язань, відсотки за кредитами.
Також можуть бути враховані витрати на проведення інших операцій, не пов'язаних з основним видом діяльності (наприклад, фінансових операцій із вільними фінансовими ресурсами). У переліку надходжень та виплат, незалежно від відсутності надходжень у вигляді власного (акціонерного) чи позикового капіталу, можуть бути виплати обслуговування боргу. Отримуючи кредит, підприємство фактично бере гроші в оренду, а відсотки – це лише орендні платежі за користування грошима.
Статті надходжень та виплат, зроблених банком по відношенню до проекту:
1.надходження за виданими у проект кредитами у вигляді відсотків;
2.сум, виплачених банку як погашення боргу фірмою, що реалізує проект;
.дивіденди від реалізації проекту (у разі придбання банком частини у проекті – пакету акцій компанії, що реалізує проект);
.надходження коштів у разі реалізації банком своєї частини (акцій) проекту.
Маються на увазі такі виплати:
a. витрати на прямі інвестиції у проект (у разі придбання акцій);
b. видані банком кредити; витрати на обслуговування боргових зобов'язань банку за позиковими коштами (плата за ресурси); витрати банку на забезпечення діяльності, накладні витрати (в результаті оцінки всієї сукупності проектів банку).
Слід враховувати, що умови участі у проекті різних інвесторів можуть відрізнятися один від одного, наприклад банку, що дав кредит, та венчурного фонду, який купив пакет акцій.
Враховуючи ефективність участі кожного інвестора у проекті, необхідно індивідуально підходити до вибору статей виплат та надходжень, що використовуються у розрахунках, залежно від об'єкта оцінки.
Необхідно також враховувати, що у процесі дисконтування вже враховується вартість капіталу (ресурсів у прикладі з банком).
У разі необов'язково брати до уваги суми, сплачувані банком обслуговування боргу.
З розглянутих показників кожен відображає ефективність проекту з різних сторінТому оцінюючи будь-який проект, необхідно використовувати повну сукупність критеріїв.
У ході розгляду проектів перевагу потрібно віддавати тим, які мають більше високими показникамиефективності.
Тому для ухвалення рішення про фінансування проекту у вигляді визначальних показників ефективності необхідно використовувати значення, отримані під час розрахунку для еквівалента фінансового результату у твердій валюті.
Від тривалості проекту залежить значення більшості критеріїв.
Для цього необхідно враховувати, для якого періоду вони були розраховані.
Навіть найстабільніші грошові одиниці можна віднести до таких із певною частиною умовності.
Домовившись між собою про застосування деяких показників ефективності проекту та цілком певні методи їх розрахунку, фахівці, звичайно, мали на увазі, що одиниця виміру початкових даних та отриманих підсумків відповідатиме тій самій основній умові, а саме сталості.
А також вона має бути загальноприйнятою грошовою одиницею, яку можна віднести до умовно стабільних.
Інвестувати необхідно таким чином, щоб від кожної вкладеної грошової одиниці доход був однаковим за кожною інвестиційною програмою.
Якщо ж інвестиційні витрати розподіляються так, що збільшення корисності, одержуваної від здійснення однієї інвестиційної програми, менше, ніж від іншої, то кошти використовуються менш ефективно, ніж могли б.
Отже, корисність може бути збільшена за рахунок зменшення вкладень у проекти, які дають незначний дохід. Інвестор, який хоче максимально використовувати ресурси, що вкладаються, повинен перерозподіляти свої кошти саме таким чином і робити це доти, поки за всіма напрямками приріст корисності від вкладених інвестицій не стане однаковим.
Спосіб досягнення споживачами інвестицій найвищого ефектувід них полягає в тому, що вони повинні контролювати, щоб гранична корисність була за всіма інвестиційними програмами та проектами однакова.
Інвестиції повинні використовуватися так, щоб був однаковий граничний ефект для всіх проектів.
Такий підхід має бути основою вибору економікою загалом, галуззю, підприємством між різними варіантами інвестиційних програм.
У разі прямування всіх суб'єктів, що приймають рішення у народному господарстві, цим правилом сукупна корисність та обсяг виробництва будуть максимальними.
Ігнорування цього становища призводить до стагнації виробництва, до спаду економічного зростання, глибокого економічного спаду.
Невикористання граничної корисності призводить до деформації структури інвестицій, які спрямовуються над самі прибуткові економічні галузі, максимально задовольняють споживчі потреби населення, вибираються за зовсім іншим критерієм.
Це і призводить до дуже деформованої структури економіки.
Щоб добробут став максимально високим, потрібно також, щоб інвестиційна діяльність відбувалася якомога гладкіше.
Щоб органи влади, підприємства та громадяни могли приймати раціональні та правильні рішення про інвестиції, вони повинні мати доступ до інформації про витрати та наслідки свого вибору. Витрати на збір інформації та сам процес підготовки до здійснення інвестиційного проекту мають бути дуже незначними. Що витрати, пов'язані з підготовкою інвестиційних програм, то з меншою ефективністю може організовуватися сам інвестиційний процес.
Економічні ресурси є обмеженими порівняно з потребами та бажаннями людей.
Тому необхідно економно їх використати. Нестача ресурсів означає, що люди змушені вибирати, як споживати наявні кошти для того, щоб забезпечити найбільший ефект від їх використання. Недостатність ресурсів також означає, що це має свою ціну, оскільки завжди є альтернативні витрати.
Щоб отримати найкращий ефект від наявних ресурсів, потрібно точно співвіднести прибуток і витрати. На рівні компанії або підприємства перевага, вигідність інвестицій розраховується таким чином, що керівництво рідко звертає увагу на деякі ефекти, крім тих, що безпосередньо відносяться до економіки компанії чи підприємства. Тим часом у державних фінансових розрахунках розглядаються статті доходів і видатків, що включаються до державного бюджету. Але макроекономічні наслідки рішень держави, підприємств, компаній та деяких громадян більші. Вони включають також аспекти, які не потрапляють прямо і безпосередньо до кінцевих розрахунків компанії або в дебет або кредит державного бюджету. Звідси виникає необхідність розширювати межі аналізу наслідків тих чи інших інвестиційних рішень на стадії проекту, прогнозувати наслідки, передбачати подальший вплив на перебіг всього економічного процесу. Значенням ефективності інвестиційних вкладень є мінімальні витрати ресурсів транспортування і виробництво продукції результаті здійснення даних вкладень.
При розрахунку ефективності інвестування основні виробничі кошти також додаються витрати на освіту оборотних фондів.
Крім прямих вкладень враховуються і супутні вкладення, що забезпечують запуск об'єкта в експлуатацію (лінії електропередач, під'їзні шляхи, інженерні мережі), та пов'язані - у розвиток виробництв, що забезпечують це виробництво безперервно поновлюваних об'єктів основних фондів.
Ефективність інвестицій у часі неоднакова.
Це виходить із відношення приросту капітальних вкладень до приросту національного доходу: що значніше це ставлення, то більше вписувалося капіталомісткість національного доходу, тим більше треба зробити додаткових інвестицій у розрахунку на одиницю приросту національного доходу.
А це потребує найбільшої частки накопичення у національному доході.
Питання вибору обсягів та напрямів інвестицій є об'єктом великої кількості публікацій та різних обговорень. Причин великого інтересу до проблеми раціонального інвестування, що спостерігається останнім часом, можна назвати дещо. Насамперед за умов початку ринкових форм організації виробництва дуже збільшилася відповідальність і ризик у справі використання інвестиційних ресурсів. Крім цього, у період ринкової економіки, у час динамізації життя економіки збільшуються поодинокі обсяги інвестиційних вкладень.
Правильний вибірінвестиційних програм у умовах стає дедалі відповідальнішим і складним делом. Слід сказати і про зміни, що відбуваються в технічній і органічній будові капіталу в справжню епоху. інформаційних технологій. З прогресуючим розвитком та накопиченням техніки та науки зростає питома вага основного капіталу, збільшується технічна озброєність праці, зростають масштаби засобів праці та продуктивність. Усе це збільшує пов'язаність капіталу засобах праці, скорочує його маневреність.
У результаті зростає зацікавленість у правильному виборі масштабів та об'єктів інвестицій: занадто висока ставка у боротьбі отримання прибутку.
Перед економічною наукою стоїть питання пошуку критеріїв вибору вкрай вигідних інвестиційних проектів . Основним критерієм у своїй є досягнення максимального прибутку. Поруч із прямою вигодою, одержуваної нині, дедалі більше значення надається очікуваної вигоді.
Підлягають оцінці можливості витіснення з ринку конкурентів, визначаються вигоди від «вторинного ефекту», що забезпечується розвитком подальших інвестицій та виробництва, тобто вигоди, що виходять за межі окремо взятої компанії чи підприємства.
Чим більше підприємство, корпорація, що більше капітал, що вони мають, то більше в них можливостей поруч із інвестиціями, різко приносять велику прибуток, здійснювати вкладення, під час що у майбутньому очікується значні прибыли. Доходи та витрати поточного моменту часу нерівноцінні майбутнім. Тому необхідний їхній порівняння. У ринкових умовах будь-який капітал, що вкладається у фірму чи підприємство, визначається як зайнятий, яким потрібно виплачувати відсоток. Навіть якщо підприємець вкладає власний капітал, він, щоб не бути в збитку, повинен враховувати у своїх витратах відсоток на капітал, не менший за той, який міг би бути отриманий, за умови, що буде наданий комусь у довгостроковий кредит. Цей відсоток зазвичай є основою при створенні в ринкових умовах компаній та інших об'єктів, порівнянні варіантів та виборі вигіднішого з них. Крім відсотка, що є хіба що «ціну капіталу», враховується і можливість отримання прибутку, підприємницького доходу.
Тут багато що залежить від певних умов виробництва: постачання сировини, енергії та палива, наявності забезпеченого збуту, ступеня використання робочої сили. При розрахунку найвигідніших інвестицій у межах підприємства чи компанії їх керівництво вдається до різних способів розрахунку. Насправді велика кількість окремих суб'єктів господарську діяльність часто застосовують дуже грубі підрахунки, засновані на досвіді, припущеннях, припущеннях, відомостях про дії конкурентів тощо. п. Мало фірм, використовують систематичні методи розрахунку. Це зазвичай великі фірми, які мають штат фахівців і кращу інформацію. У завдання перших входить розвиток техніки, вивчення кон'юнктури ринку тощо. Якщо проект задовольнятиме всім критеріям оцінки економічної ефективності, він може бути прийнятий.
2. ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
В основу оцінки ефективності інвестиційних проектів<#"justify">ВИСНОВОК
інвестиційний проект привабливість ефективність
Внаслідок написання мною реферату на тему «Ефективність інвестиційних проектів. Принципи оцінки інвестиційних проектів» було зроблено такі висновки:
Ефективність інвестиційного проекту – категорія, що відображає відповідність проекту цілям та інтересам його учасників. У зв'язку з цим необхідно оцінювати ефективність проекту загалом, а також ефективність участі у проекті кожного з його учасників.
Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для потенційних учасників та пошуків джерел фінансування. Вона включає: соціально-економічну ефективність проекту; комерційну ефективність проекту.
Ефективність участі у проекті визначається з метою перевірки реалізованості проекту та зацікавленості в ньому всіх його учасників та включає в себе: ефективність участі підприємств та організацій у проекті; ефективність інвестування у проект; ефективність участі у проекті структур вищого рівня, у тому числі: регіональну та народногосподарську; галузеву; бюджетну ефективність.
2.Найважливішими принципами оцінки ефективності проектів є: розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу; моделювання грошових потоків; сумісність умов порівняння різних проектів; принцип позитивності та максимуму ефекту; облік чинника часу; облік лише майбутніх витрат та надходжень; порівняння станів «з проектом» та «без проекту»; облік усіх найістотніших наслідків проекту; облік наявності різних учасників проекту; багатоетапність оцінки; облік впливу ефективність проекту потреби у оборотному капіталі; облік впливу інфляції та можливості використання при реалізації проекту кількох валю; облік впливу невизначеності та ризику, що супроводжують реалізацію проекту. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Віленський П.Л., Лівшиць В.М., Смоляк С.А. Оцінка ефективності інвестиційних проектів. Теорія і практика: Навчальний посібник – Видавництво «Дело», Москва, 2002.-30с.
2.Івасенко О.Г. Інвестиції: джерела та методи фінансування. Підручник, видавництво "Омега-Л", Москва, 2009.-27 с.
.Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – Вид-во «Центр навчальної літератури», Київ, 2004.-53 с.
.Піменов С.В. Проблеми оцінки економічної ефективності у процесі прийняття інвестиційних рішень.-48 с
.Рімер М.І., Касатов А.Д., Матвієнко Н.М. Економічна оцінка інвестицій: Навчальний посібник. - Санкт-Петербург, 2008.-64 з
.Ткаченко І.Ю. Інвестиції: навчальний посібникдля студентів вищих навчальних закладів. – Видавничий центр «Академія», Москва, 2009.-55 с.
У Методичні рекомендаціїз оцінки ефективності інвестиційних проектів(далі - MP) передбачені основні (ІП). Рекомендації вимагають моделювання грошових потоків, що включають усі пов'язані із здійсненням проекту грошові надходження та виплати за проектний цикл з урахуванням можливості використання різних валют.
Повинні враховуватись грошові потоки, обумовлені проектом протягом усього його життєвого циклу(Розрахункового періоду), починаючи від передінвестиційних досліджень до його припинення. Обов'язковою умовою є облік фактор часу. Це передбачає оцінку зміни у часі параметрів проекту та його економічного оточення. Повинна братися до уваги нерівноцінність різночасних витрат та/або результатів.
Вплив інфляції, невизначеностей та ризиків, що супроводжують реалізацію проекту, жодним чином не можуть бути ігноровані під час розробки інвестиційних проектів. Для проекту мають значення реально майбутні грошові надходження і виплати. Обов'язковим є порівняння сценаріїв проекту з його фактичною реалізацією, а також мотиви відмови від його здійснення.
Повинні бути враховані найістотніші наслідки проекту у суміжних сферах, включаючи соціальну та екологічну.
Один з найважливіших - Облік розбіжності інтересів різних учасників та різних оцінок вартості капіталу, пов'язаних з індивідуальними значеннями норми дисконтування. Передбачається також багатоетапність оцінки ефективності інвестиційного проекту.
Розглянемо найбільш значущі принципи оцінки ефективності інвестиційних проектів як з погляду відображення основних положень теорії ефективності інвестиційних проектів, і з погляду специфіки реалізації ІП на етапі реформування російської економіки.
Почнемо з моделювання грошових потоків. Його суть полягає у достовірному прогнозуванні розробниками бізнес-плану. інвестиційних проектівдинаміки надходжень та виплат протягом проектного циклу, що включає передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну фази, характеристика яких зводиться до наступного
Фази інвестиційних проектів
По перше, передінвестиційна фазаповинна включати дослідження інвестиційних можливостей з метою перетворення ідеї проекту на сформульовану у загальному вигляді інвестиційну пропозицію. Обов'язковою є підготовка техніко-економічного обґрунтування з метою надання найбільш повної інформації для прийняття рішення про інвестування, а також експертного висновку щодо доцільності реалізації проекту.
По-друге,на інвестиційній фазіважливо точно встановити правову, фінансову та організаційну основи здійснення проекту. Важливо провести необхідні проектно-вишукувальні роботи, завершити усі переговори та укласти контракти. Повинні бути придбані земля та обладнання, проведені будівельні та монтажні роботи, набір та навчання персоналу, а об'єкт зданий та пущений в експлуатацію.
По-третє, експлуатаційній фазінадається особливе значення. Вона виявляє фактичну ефективність реалізації проекту у нерозривному взаємозв'язку з якістю виконання робіт на передінвестиційному та інвестиційному етапах.
Класифікація грошових потоків, що генеруються проектом, представлена у таблиці 1.
Таблиця 1
Класифікація грошових потоків інвестиційних проектів
|
Вид діяльності |
Надходження коштів |
Виплати коштів |
|
Виробнича (операційна) діяльність |
прибуток від реалізації продукції; інші надходження |
придбання сировини та матеріалів; витрати на оплату праці; Витрати приріст чистого оборотного капіталу*; сплата страхових платежів та податків |
|
Інвестиційна діяльність |
доходи від інвестицій у цінні папери; доходи від продажу активів; надходження від філій |
придбання основного капіталу; Витрати формування оборотного капіталу інвестиційної стадії проекту |
|
Фінансова діяльність |
надходження від продажу цінних паперів; отримані позики |
виплати відсотків за кредитами та облігаціями; виплати дивідендів |
*Потреба в оборотному капіталі розраховується як різницю між оборотними активами та оборотними пасивами.
Один з найважливішихпринципів оцінки ефективності інвестиційних проектів полягає в необхідності врахування фактора часупри зіставленні різночасних грошових надходжень та виплат шляхомдисконтування, при якому їхнє приведення до початку проектного циклу виконується шляхом множення на відповідний коефіцієнт дисконтування.
Економічний зміст норми дисконтуванняу цьому, що вона висловлює мінімально допустиму для інвестора величину доходу для одиницю авансованого капіталу. Інвестор, по суті, виходить з припущення, що в нього завжди знайдуться альтернативні проекту можливості вкладення тимчасово вільних коштів з дохідністю, що дорівнює нормі дисконтування.
Важливим принципом оцінки ефективності інвестиційних проектів є облік лише майбутніх у ході здійснення проекту надходжень та виплат. Раніше створені активи, які у проекті, оцінюються не витратами їх створення, а альтернативною вартістю(opportunity cost), що відображає максимальне значення втраченої вигоди, пов'язаної з їх найкращим можливим альтернативним використанням.
Якщо, наприклад,у вже існуючому будинку організується цех з виробництва друкованої продукції, то за плануванні грошових надходжень і виплат відбиваються не раніше вироблені Витрати будівництво з урахуванням його зносу, а розмір втраченої вигоди, пов'язані з неотриманням доходів від можливої здачі будинку у найм.
Минули вже здійснені витрати, що не забезпечують можливості отримання альтернативних(тобто одержуваних поза цим проектом) доходіву перспективі (безповоротні витрати, sunk cost), у грошових потоках не враховуються і значення показників ефективності впливають.
Так, якщо держава за рахунок бюджетних коштів профінансувала геологорозвідувальні роботи, які показали наявність родовища корисних копалин, то при оцінки ефективності інвестиційного проектуз розробки даного родовища ці витрати не повинні враховуватися у складі надходжень та виплат. Це, однак, не означає, що бюджетні витрати на розвідку родовища з'явилися своєрідним «подарунком» майбутньому інвестору.
Їхня окупність визначається урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи при визначенні частки держави у статутному капіталі акціонерного товариства, створюваного для розробки родовища (з подальшим отриманням дивідендів від використання державної власності).
Один з принципів оцінки ефективності інвестиційних проектів , часто недооцінюваних на практиці, полягає в необхідності врахування сценаріїв «з проектом» та «без проекту». Відмінності такого підходу від традиційного, але неправильного зіставлення сценаріїв «з проектом» та «до проекту» ілюструються малюнком 1.
Мал. 1. Ілюстрація ефективності інвестиційних проектів
Змістовна інтерпретація цієї схеми у тому, що ефект інвестиційного проектускладається із суми приросту сальдо потоку реальних грошейу сценарії «з проектом» порівняно зі сценарієм «до проекту» та запобіганих збитків, що виникають, наприклад, у формі зростання витрат на ремонтні роботи та виходу з ладу обладнання внаслідок фізичного зносу у разі затягування термінів його оновлення.
Наведені принципи обґрунтування ефективності інвестиційних проектів знаходять своє безпосереднє відображення в методиці визначення ключових оціночних показників фінансової реалізації проекту та ефективності його здійснення. Ця проблема розглядається нижче.
Види оцінок інвестиційних проектів
p align="justify"> Прийняття інвестиційних рішень має будуватися на оцінці кожного можливого проекту: технічного, юридичного, екологічного, організаційного (інституційного), економічного, фінансового.
Технічна оцінкапроекту є визначення життєздатності проекту з технологічної та інженерної точок зору, виявляє, чи відповідає проект кращим світовим зразкам, чи є він на даний момент найкращим для досягнення поставлених цілей, чи забезпечує відповідність встановленим нормативам, ГОСТам і т. д. Технічна оцінка проекту зазвичай включає та оцінку розвитку технічної інфраструктури (служби сервісу, ремонту), наявності резервів на випадок розширення виробництва.
Юридична оцінкапроекту зазвичай є аналіз відповідності запланованого виду діяльності правовим нормам держави та міжнародним нормам права. У ході цієї оцінки перевіряють, чи не належить даний виддіяльності до монополії держави, чи не встановлено державою будь-яких обмежень. Наприклад, житлове будівництво з подальшим продажем квартир у будинках на земельних ділянках, що перебувають у власності держави, і лише передане в оренду на певну кількість років.
Екологічна оцінкапроекту передбачає експертизу проекту з погляду охорони довкілля: викиди в атмосферу, водоймища не повинні перевищувати допустимих розмірів.
Організаційна (інституційна) оцінка є оцінкою (або самооцінкою) можливостей компанії виконати проект. Вона включає в себе розгляд організаційної структурифірми, професійної підготовленості персоналу, особистих якостей відповідальних виконавців, минулого виробничого та комерційного досвіду фірми, структуру власності.
Під економічною оцінкоюпроекту у західній практиці прийнято розуміти соціально-економічну значущість проекту, тобто оцінку економічної вигоди, яку проект принесе суспільству, конкретній групі населення, конкретному регіону тощо.
Фінансова оцінкапроекту є безпосередню оцінку прибутковості та прибутковості проекту для підприємця.
Таким чином, оцінка ефективності проектів під час прийняття інвестиційних рішень – це комплексна, багатогранна проблема, куди входять різноманітні аспекти оцінки проектів .
* Розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу - від проведення проектних досліджень до припинення проекту;
*моделювання грошових потоків, що включають усі пов'язані із здійсненням проекту грошові надходження та витрати за розрахунковий період з урахуванням можливості використання різних валют;
* сумісність умов реалізації різних проектів;
*облік лише майбутніх витрат та надходжень;
*облік фактора часу – насамперед нерівноцінність різночасних витрат та результатів, перевага більш ранніх результатівта пізніших витрат, динамічність (зміна у часі) параметрів проекту та його економічного оточення;
*порівняння «з проектом» і «без проекту», оскільки порівняння положень до проекту та після проекту не враховує змін, що відбулися без проекту, веде до неточного підрахунку витрат та вигод від проекту;
*аналіз всіх істотних наслідків проекту – як економічних, і позаекономічних;
*облік наявності різних учасників проекту, розбіжності їхніх інтересів та різних оцінок вартості капіталу (норми дисконту);
*багатоетапність оцінки, тобто на різних стадіях розробки та здійснення проекту (обґрунтування проекту, вибір схеми фінансування, моніторинг здійснення проекту) ефективність визначається заново;
*облік впливу інфляції;
* Аналіз впливу невизначеності та ризику, що супроводжують реалізацію проекту;
*облік надходження коштів від амортизації протягом терміну життя проекту;
врахування змін загальновиробничих, адміністративних, комерційних витрат;
*облік альтернативної вартості, яку можуть мати недовантажені потужності.
Для досягнення вищої ефективності вкладень керівництво підприємства має враховувати базові засади інвестування та оцінки інвестиційних проектів . Розглянемо їх докладніше.
Принципи оцінки ефективності інвестиційних проектів можуть бути чітко розділені на три структурні групи:
- методологічні - Це найбільш загальні, що відносяться до концептуальної сторони справи, "філософії" оцінки і мало залежать від специфіки проекту;
- методичні – це принципи безпосередньо пов'язані з проектом, його специфікою, економічною та фінансовою привабливістю;
- операційні - Це принципи, що полегшують процес оцінки з інформаційно-обчислювальної точки зору.
До методологічних принципів належать:
1)Вимірність . Ефективність проекту характеризується показниками, що у кількісної шкалою, т. е. числами. Це означає, що всі основні характеристики проекту, що визначають його ефективність, повинні вимірюватися кількісно.
Результати (економічні та позаекономічні);
Витрати (всіх видів: одноразові, поточні тощо);
2)Порівнянність . Якщо порівнювати два інвестиційні проекти, тобто завжди має місце один, і тільки один, з трьох результатів: перший проект краще другого, другий краще першого, обидва проекти рівноефективні (однаково кращі).
Щоб результати порівняння проектів не суперечили правилам раціонального економічного поведінки, необхідно виконання наступних вимог монотонності, асиметричності, транзитивності і адитивності.
3)Вигідність . Проект вважається ефективним, якщо реалізація цього проекту вигідна його учасникам. Це означає, що витрати, пов'язані з реалізацією проекту, оцінюються не вище, ніж результати. ТимНайбільш оцінка ефективності проекту базується на оцінках витрат та результатів проекту, представлених у кількісному (числовому) вираженні.
4)Платність ресурсів . Оцінюючи ефективність проектів повинні враховуватися обмеженість всіх видів відтворюваних і невідтворюваних ресурсів (економічних благ) і необмеженість потреб у них. Це означає, що кожен ресурс, потрібний для реалізації проекту, в принципі може бути використаний іншим способом, наприклад, в іншому проекті. Тому важливим завданням є вибір варіанта найбільш ефективного використання ресурсу та вибору відповідного проекту.
5)Невід'ємність та максимум ефекту . Порівняння будь-яких проектів має здійснюватися за єдиним критерієм, як і раніше, що у випадку проекти характеризуються системою показників ефективності. Такий критерій – інтегральний ефект - Відбиває різницю між оцінками сукупних результатів і витрат за проектом за весь період його реалізації. Проект сприймається як неефективний, якщо інтегральний ефект реалізації від'ємний, і як ефективний – якщо позитивний. При цьому неефективність проекту не обов'язково означає збитковість інвестицій, а свідчить лише про можливість кращого застосування ресурсів, що використовуються в проекті. При порівнянні альтернативних проектів перевага повинна надаватися проекту з великим значенням інтегрального ефекту.
До методичних принципів належать:
1)Порівняння ситуацій "з проектом" та "без проекту" . Оцінка ефективності проекту провадиться шляхом зіставлення наслідків його реалізації з наслідками відмови від нього. Цей принцип не допускає оцінки проекту шляхом порівняння ситуації "до проекту" та "після проекту", а також ігнорування ситуації "без проекту". Водночас ситуація "до проекту" характеризує умови, за яких проект починає здійснюватися, та її облік є необхідним.
2)Субоптимізація . Оцінка ефективності проекту повинна проводитись за оптимальних значень його параметрів. Оцінюючи ефективності проекту завжди є можливість варіювати тими чи іншими параметрами (від будівельних рішень до схеми фінансування). При цьому в основу оцінки має бути найкраще поєднання таких параметрів. Це, однак, не означає, що в якості оптимальних повинні бути прийняті значення параметрів, які забезпечують найбільший ефект інвестору, – якщо в проекті кілька учасників, то оптимальне поєднання параметрів має забезпечити вигідність проекту для кожного з них.
3) Некерованість минулого . При оцінці проектів у грошових потоках не повинні відображатися "колишні витрати" та "минулие доходи", здійснені до початку розрахункового періоду, навіть якщо ці витрати або доходи були пов'язані безпосередньо з підготовкою до реалізації цього проекту.
4)Динамічність (облік впливу фактора часу) . При оцінці ефективності проектів необхідно враховувати фактор часу, вплив якого може виявлятися по-різному:
а) У ході реалізації проекту можуть змінюватися структура та характер об'єктів, техніко-економічні показники підприємств, основних засобів та технологічних процесів, інші параметри проекту.
б) можуть змінюватися у часі показники економічного оточення (ціни, валютні курси, ставки податків). Зростання цін на продукцію та ресурси охоплюється поняттям "інфляція".
в) Можуть бути розриви у часі (лаги) між виробництвом продукції чи споживанням ресурсів та його оплатою. Деякі види лагів можуть бути враховані шляхом включення до грошових потоків витрат на формування або приріст оборотного капіталу.
5)Тимчасова цінність грошей . Оцінка ефективності проекту передбачає зіставлення результатів проекту з проектованими витратами в умовах, коли і результати, і витрати розподілені у часі. Це означає, що в розрахунках ефективності різночасні витрати та результати повинні бути певним чином пропорційні – приведені до одного й того самого часу. У цьому враховується, що результати (витрати), рівні за величиною, але досягаються різні моменти часу, не рівноцінні. Більш раннє одержання (тих самих) результатів або пізніше здійснення (тіх же) витрат робить проект кращим і поліпшує показники його ефективності. Відносне зменшення цінності витрат чи результатів за пізнішому їх здійсненні характеризується у своїй специфічним економічним нормативом – нормою дисконту , що виражає тимчасову цінність грошей Перевага більш ранніх результатів і пізніших витрат зумовлює і неефективність затримок: ефективний проект стає менш ефективним при відкладанні його реалізації на деякий час.
6)Неповнота інформації . Оцінка ефективності проекту завжди проводиться в умовах невизначеності, тобто неповноти та неточності інформації про сам проект, умови його реалізації та зовнішнього середовища. Тому реалізація проекту може бути пов'язана з ризиком його учасників. Це слід враховувати під час розробки проекту, підготовки вихідної інформації, у процесі розрахунків ефективності, і навіть при інтерпретації отриманих результатів.
7)Структура капіталу . Використовуваний у проекті капітал немає однорідним; зазвичай частина його – власний (акціонерний), а частина – позиковий. Тим часом ці види капіталу суттєво відрізняються за низкою характеристик, насамперед за рівнем ризику. Тому структура капіталу є важливим чинником, що впливає норму дисконту і, отже, на оцінку проекту.
До операційних принципів належать:
1)Взаємозв'язок параметрів проекту . Розробляючи та оцінюючи різні варіанти проекту та формуючи вихідну інформацію про його економічні, технічні, організаційні або якісь інші параметри, необхідно враховувати, що зміна будь-яких одних параметрів, як правило, викликає зміну інших. У зв'язку з цим подібні зміни, навіть у тих випадках, коли вони носять, здавалося б, локальний характер, повинні розглядатися і враховуватися так само, якби йшлося про оцінку ефективності нового проекту.
2) Моделювання . Оцінка ефективності проекту здійснюється шляхом моделювання процесу його реалізації з урахуванням залежностей між взаємозалежними параметрами проекту та зовнішнього середовища. У кінцевому підсумку таке моделювання зводиться до перетворення розподілених у часі витрат і результатів грошові потоки (надходжень і витрат), виражених у єдиних вартісних вимірниках, і до розрахунку показників ефективності проекту з урахуванням цих потоків.
3)Багатостадійність оцінки ефективності проекту . Розробка та реалізація проекту здійснюються послідовно, у кілька стадій ("обґрунтування" інвестицій, ТЕО, вибір схеми фінансування, економічний моніторинг). На кожній наступній стадії вихідна інформація про проект та зовнішнє середовище оновлюється та поповнюється, змінюється і склад альтернативних варіантів проекту. Тому оцінка ефективності проекту та вибір його кращого варіанту щоразу повинні проводитися заново, із застосуванням дедалі точніших методів.
4)Інформаційна та методична узгодженість . При порівнянні різних проектів (варіантів проекту) необхідно забезпечити узгодженість вихідної інформації та методів оцінки їхньої ефективності. Зокрема, мають бути узгоджені склад, способи визначення та одиниці вимірювання видів результатів, витрат і показників ефективності, що використовуються, нормативна база та інформація про параметри зовнішнього середовища.
5)Симпліфікація . Якщо є кілька методів оцінки, які ведуть одному й тому результату, слід вибирати їх найпростіший з інформаційної і обчислювальної точок зору. Так само результати розрахунків необхідно представляти в найбільш наочній і простій формі.
| Попередня |